КОНФІГУРАЦІЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ЕПІСТЕМЕ: МУДРІСТЬ ЯК МИСТЕЦТВО ЖИТИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.9.2245Анотація
У статті виявляються тенденції розвитку філософського знання, їх спрямування через самовизначення філософії як «мистецтва жити».Посилання
After Philosophy: End or Transformation? – Cambridge : The MIT Press, 1987. – 488 р.
Вельш В. Наш постмодерний модерн. – К. : Альтерпрес, 2004. – 328 с.
Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади – К. : Основи; Дніпро, 1993. – 415 с.
Беседы Эпиктета. – М. : Ладомир, 1997. – 312 с.
Фуко М. Герменевтика субъекта. – СПб. : Наука, 2007. – 677 с.
Марк Аврелий. Наедине с собой. Размышления // Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М.: Республика, 1995. – 463 с.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сартр Ж.-П. Тошнота: Избр. произв. – М. : Республика, 1994. – 496 с.
Фромм Е. Психоаналіз і дзен-буддизм // Філософська і соціологічна думка, №1, 1992. – С.152 – 168.
