СОЦІОКУЛЬТУРНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.8.2231Анотація
Проводиться теоретичний аналіз ролі філософської просвіти в формуваннi рефлексивного мислення, толерантності особистості, визначаються методи та психолого-педагогічні умови навчально-виховного процесу шкільної освіти доби постмодерну.Посилання
Анисимов С. Мораль и поведение. – М.: Мысль, 1985. -- 155с.
Арендт Х. Між минулим і майбутнім – К.: Дух і літера, 2002. – 321с.
Бахтин М. Проблеми поэтики Достоевского. – М.: Советский писатель. – 1963. --361с.
Бех І. Інваріанти особистісно орієнтованого підходу до виховання дитини // Почат.школа. – 2001.-- №2. -- С. 1-7.
Кисельов М. Пошуки “нової раціональності” в екологічному контексті // Sententiae: наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). – 2004. – №1. – Вінниця, Універсум. – С. 234-241.
Ключевський В. Письма. Дневники. Афоризми и мысли об истории. – М.: Наука. – 1968. -- 526 с.
Ліпман М. Рефлексивна модель практики освіти // Шлях освіти. -- 2005. -- №1. -- С. 7-15.
Мамардашвили М. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. – 1990. -- №10. – С. 3-18.
Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс. -- 1992. -- 368с.
Саух П. Освіта як підсистема культури // Шлях освіти. – 2007. -- №2. -- С. 10-13.
Соціолого-педагогічний словник / За ред. В.В.Радула. – К.: “ЕксОб”, 2004. – 304 с.
Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – Спб.: Наука, -- 2000. -- 380с.
Шарп Е. Навчання демократії // Рідна школа. – 2001. -- № 4. – С. 43-49.
Юлина Н. Обучение разумности и демократии: педагогическая стратегия “Философии для детей” // Вопросы философии. – 1996. – № 10. – С. 32-45.
