ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ СТАТУС СИМВОЛУ В ДУХОВНОМУ ЖИТТІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.8.2228Анотація
У статті досліджується символ як особливий засіб пізнання в християнстві. Розглядається значення ідеї Центру Світу, яке виражається особливими християнськими символами. Приділяється увага значенню ікони як одного з найголовніших християнських символів.Посилання
Словарь философских терминов / За ред. В.Г. Кузнецова. – М.: ИНФА-М, 2005. – 734 с.
Бряник Н.В. Введение в современную теорию познания. – М.: Деловая книга, 2003. – 288 с.
Керлот Х. Словарь символов. – М.: REFL-book, 1994. – 602 с.
Аверенцев С.C. Софія-Логос. Словник. – К.: Дух і Літера, 2004. – 640 с.
Ешби М. Египетская йога. Философия просветления. Пер. с англ. – К., 1997. – 128 с.
Пянзін С.Д. Проблема співвідношення цінності і символу в неоплатонізмі раннього Середньовіччя. – 39-41. Знак. Символ. Образ. Матеріали міжвузівського науково-практичного семінару з проблем сучасної семіотики. – Вип. 6. – Черкаси.: У.Д.Ч. – 56 с.
Історія філософії. Словник / За заг. Ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006. – 1200 с.
Гадамер. Актуальность прекрасного. – М., 1991. – 280 с.
Хайдегер М. Гельдерлін та сутність поезії // Возняк Т. Тексти та переклади. – Харків, 1998. – 354 с.
Ricoeur D. De I’interpretation, essai sur Freud. – Pari. 1965. – 428 p.
Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. СПб., 1994. – 340 c.
Иоанн Дамаскин. Полн.собр.соч. – СПб., 1913. – Т. 1. – 204 с.
Гатальська С.М. Філософія культури. – К.: Либідь, 2005. – 328 с.
Голан Ариэль. Миф и символ. – М.: Русслит, 1993. – 375 с.
Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М.: Прогресс, 1988. – 370 c.
Флоренский П.А. Иконостас. – М.: Искусство, 1995. – 254 с.
Святий Августін. Сповідь. Пер. Ю. Мушак. К.: Основи, 1999. – С. 222
Дионисий Ареопагит. Корпус сочинений. С толкованиями прп. Максима Исповедника СПб.: Изд. Олега Абышко, 2008(7). – С. 464
