КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА В РЕАЛІЯХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.41.19864Ключові слова:
діалог, духовність, естетичне, комунікація, культура, мистецтво, спілкування, цінності духовніАнотація
Анотація. У статті здійснюється спроба дослідити комунікативний потенціал мистецтва, його природу, та
особливості в сучасній культурі інформаційного суспільства. Визначити і показати роль мистецтва в системі
сучасних форм культурної комунікації. В основі дослідницької розвідки лежить діалектичний метод, який
використовується на усіх рівнях аналізу для розкриття особливостей мистецтва як системи комунікації. Для
досягнення мети автор застосовує соціокультурний та міждисциплінарний методологічний підходи, які дозволяють
розглянути проблему в контексті соціально-філософських, естетичних, культурологічних, психологічних концепцій
Теоретичним підґрунтям дослідження стали роботи вітчизняних учених зпроблем культури і мистецтва в галузі
філософської антропології, філософії культури, етики та естетики. Специфіка художньої комунікації вирізняється
своєю можливістю переводити комунікацію на її вищий рівень – спілкування. Спілкування спрямоване завжди на
суб’єкт-суб’єктну взаємодію, взаємодію діалогічної відкритості, взаємності, емпатії. Мистецтво як форма духовної
культури, специфічна сфера творчої діяльності є водночас унікальною, особливою формою соціальної комунікації.
Це - живий, безпосередній, духовно-почуттєвий процес взаємодії та взаємозв’язку творця автора, реципієнта
(глядача, слухача, читача ), через посередника, яким є художній твір.
Посилання
Андрос Є. Комунікативна природа людського буття.
Філософія. Світ людини. Київ: Либідь, 2003. С. 225-242.
Балашова О. Множинна інакшість у сучасному мистецтві.
Філософська думка. 2019. №3. С. 17-22.
Висоцька О. Комунікація як основа соціальних перетворень
(у контексті становлення посмодерного суспільства).
Монографія. Дніпропетровськ: «Іновація», 20098. 316 с.
Дротянко Л. Філософські проблеми мовознавства. Навч
.пос. Київ: 2002. 128 с.
Кримський С. Заклики духовності XXI століття (З циклу
щорічних лекцій ім. А. Оленьської-Петришин, 2002 р.). Київ:
Вид.дім «КМ Академія», 2003. 32 с.
Кримський С., Павленко Ю. Цивілізаційний розвиток
людства. Київ: Фенікс, 2007. 316 с.
Матюхіна О. Соціальне вчення католицизму про роль
сучасних комунікативних процесів у гармонізації індивіду-
ального та соціального. Вісник Національного авіаційного
університету. №1 (39). 2024, С. 122-126. (Серія «Філософія.
Культурологія»). DOI: http://doi.org/10/18372/ 2412-
39.18470
Мізіна Л. Естетична інтепретація історії мистецтва:
сучасне бачення. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. 200 с.
Мокляк Л. Естетичне в системі соціальних відносин
інформаційного суспільства. Вісник Національного авіаційного
університету. №2 (20). 2014, С. 120-124. (Серія «Філософія.
Культурологія»).
Наконечна О. Естетичне як тип духовності. Рівне: 2002.
с.
Табачковський В. Особистісні виміри людського:
духовність, свобода, творчість, моральність людини.
Філософія. Світ людини. Київ: Либідь, 2003. С. 19.
