ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ТВОРЧОСТІ ТА КРЕАТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.40.19328Ключові слова:
творчість, креативність, дивергентність, конвергентність, особистість, творчий розум, комунікація, суспільство, діяльністьАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі дослідження філософсько-психологічного виміру творчості та креативності. У дослідженні представлені: низка підходів до вивчення творчості та креативності; структура креативності, яка відображає дуальну природу її сутності і містить компоненти, що характеризують її як універсальну здатність до творчості, необхідну в будь-якому виді діяльності. До цих компонентів належать показники креативності (мислення, уява, фантазія, інтелектуальна ініціатива, творче самопочуття) та поведінкові форми прояву креативності (терпимість до невизначеності, візуалізація та створення уявних образів, схильність до ризику й дослідження різних можливостей, допитливість та рішучість, імпровізаційність рішення, інтерес до нового і незвичайного, інтуїтивне передбачення результату). При цьому розвиток креативності в якомусь одному виді діяльності спричиняє перенесення творчих якостей на будь-яку іншу сферу (соціальну, виробничу, комунікативну, побутову тощо).
Посилання
Дротянко Л. Г. Унікальність людського буття в сучасних соціальних комунікаціях. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. № 1 (39). К. : НАУ, 2024. С. 5-10. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.39.18424
Кант І. Критика сили судження; перекл. В. Терлецький. Темпора, 2022. 702 с.
Канеман Д. Мислення швидке й повільне; перекл. М. Яковлєв. К. : Наш формат, 2022. 480 с.
Кримський С. Б. Межа тисячоліть – зміна вимірів історії. Про софійність, правду, смисли людського буття. Збірник науково-публіцистичних і філософських статей. К. : 2010. С. 273-289.
Кремень В. Г. Людиноцентризм в стратегіях освітнього простору. К. : Педагогічна думка, 2009. 520 с.
Лях В. В. Інформаційне суспільство і пошуки нової освітянської парадигми. Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. № 1 (7). К. : НАУ, 2008. С. 29-34.
Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. 424 с.
Павленко В. В. Креативність: сутність, структура, закономірності формування і розвиток. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. К. : ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. Вип. 23. С. 15-21.
Скиба О. П. Вплив соціально-індивідуальних чинників на наукове знання: філософський аспект. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2024. № 1. С. 74-79. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.39. 18461.
Фромм Е. Втеча від свободи; перекл. з англ. М. Яковлева. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 288 с.
Barron, F. & Harrington, D. (1981). Creativity, intelligence and personality. In: Annual Review of Psychology. Vоl. 32, pp. 439-476.
Crutchfield, R.S. (1962). Conformity and creative thinking. In: Gruber, H.E., Terrell, G. & Wertheimer, M. (Eds.): Contemporary approaches to creative thinking. N.Y.: Atherton, pp. 120-140.
Fromm, E. (1959). The creative attitude. In: Anderson, H. H. (Еd.): Creativity and its cultivation. N.Y.: Harper and Row, pp. 142-149.
Guilford, J.P. (1967). Some theoretical views on creativity. In: Helson, H. (Ed.): Contemporary approaches to psychology. N.Y.: Harper and Row, pp. 421-428.
Lowenfeld, V. (1959). Creativity and art education. In: School Art. Vol. 5. № 2, pp. 5-15.
Olah, A. (1987). Creativity and personality variables. In: Studies in creativity. Budapest, pp. 87-108.
Sternberg, R.J. & Lubart, T.I. (1995). Delving the crowd: Cultivating creativity in a culture of conformity. N.Y.: Free Press.
Torrance, E.P. (1988). The nature of creativity as manifest in the testing. In: Sternberg, R. & Tardif, T. (Eds.): The nature of creativity. Cambridge: Cambridge Press, pp. 43-75.
Venker K. (2004). How are you creative? In: Deutschland: politics, culture and economy. Number 5, pp. 64-66].
