ЗАКОН ЯК КВІНТЕСЕНЦІЯ ПРАВОВОЇ СВІТО-СИСТЕМИ

Автор(и)

  • Юлія Харченко Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0001-5587-9743
  • Сергій Харченко Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0003-4778-4239

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.40.19307

Ключові слова:

взаємодія, правило, норма, правовий закон, закон, закон природи, закон моралі, світо-система, правова світо-система

Анотація

Здійснюється аналіз сутності та послідовності різноманітних культурних, політичних, економічних, повсякденних подій, що вибудовуються в системно повторювану логічну конструкцію або закономірність. У зв'язку з цим термін «світо-система» використано для опису невипадковості більшості соціальних процесів. «Правовий закон» у широкому сенсі – це будь-який нормативно-правовий акт, у вузькому – упорядкування соціальних дій і поведінкових актів. Держава розглядається як чинник стійкості світо-системи за наявності ефективних механізмів управління. Апарат примусу протидіє злочинності, корупції та зовнішнім загрозам. Основними завданнями держави є забезпечення моральних законів і захист прав громадян. Мета статті полягає в концептуалізації поняття «закон» як квінтесенції правової світо-системи. Ключовим завданням дослідження є розгляд правової світо-системи як основи, на якій вибудовується нова універсальна система ідей. Методологія дослідження. Тріаду «закон-світ-система» розглянуто через системний підхід, що дозволило проаналізувати розвиток соціуму як складної надсистеми, де співіснують різні держави. Сутність поняття «закон» частково визначено за допомогою філософсько-трансцендентального методу, що сприяло пошуку загальнозначущих передумов і виокремленню із них абсолютно апріорних. Світо-системний аналіз подано як комбінацію епістемологічної парадигми, загально-соціологічної теорії, класичних підходів сучасної економіки та політології, у межах яких дано оцінку стану сучасного суспільства та його тенденцій. Результати дослідження. Представлено узагальнену філософську позицію щодо трактування поняття «закон», що охоплює широкий спектр системних рівнів буття, репрезентуючи кожний із них як організовану структуру квантових, соціальних і духовних явищ. Ця позиція базується на фундаментальних висновках релігії, мистецтва та сучасної науки. Виробляється система тверджень, виражених словесно або математично, що описують об'єктивно існуючі співвідношення і зв'язки між різними науковими явищами та об'єктами, абсолютними постулатами і конкретними фактами. Обговорення. Підтверджено, що якісною зміною внаслідок інформатизації та цифровізації суспільства є створення нової моделі управління великими виробничими комплексами, потоками інформації, мільйонами людей, що потребує встановлення нових правових інститутів у площині віртуальної реальності. Висновки. Ефективні правові інститути, націлені на безпеку і добробут кожного громадянина, актуалізують роль держави як квінтесенції логічно і раціонально вибудуваних суспільних відносин

Посилання

Bell D. The Coming of Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. New York: Basic Books, 2000. 738 p.

Castells M. Communication power. Oxford: Oxford University Press, 2013. 574 р.

Castells M. The Rise of the Network Society. Vol. 1 of The Information Age: Economy, Society, and Culture / Manuel Castells. Oxford: Wiley-Blackwell, 2010. URL: https://bit.ly/ 43f4pnK (дата звернення: 19.09.2024).

Kristeva J. Polylogue. Paris: SEUIL, 2008. 544 p.

Levi-Strauss C. The savage mind. Weidenfeld and Nicolson, London, 1966. 290 p.

Parsons T. The Structure of Social Action (1937). Toronto, Ontario: Collier-Macmillan Canada, Ltd., Fourth Printing March. 1966. 817 p.

Shiller R. J. Irrational Exuberance. Princeton University Press, 2000. 296 p.

Toffler A. Future Shock. NY : Random House USA Inc, 2022. 624 p.

Wallerstein I. World-Systems Analysis. Social Theory Today / ed. by A. Giddens, J. H. Turner. Cambridge: Polity Press, 1987. P. 309–324.

Дротянко Л. Г. Цифровий вимір сучасного етапу цивілізаційного розвитку соціуму. Вісник Національного авіаційного університету. 2021. Вип. 1 (33). С. 16–21. (Серія «Філософія. Культурологія»). DOI: https://orcid.org/ 0000-0001-7041-5787.

Кастельс М., Хіманен П. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель. Київ : Ваклер, 2006. 256 с.

Харченко Ю., Харченко С. Причини біфуркації основ правового дискурсу (синергетичний і філософсько-лінгвістичний підходи). Вісник Національного авіаційного університету. 2021. Вип. 1(33). С. 36–40. (Серія «Філософія. Культурологія»). DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.33.15639

Downloads

Опубліковано

2025-01-08