ГРОМАДСЬКА ДУМКА В СИСТЕМІ УПРАВЛІНСЬКИХ ВІДНОСИН: КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.2.18106Ключові слова:
демократія, діалог, комунікація, громадська думка, соціальне управлінняАнотація
Вступ. Суб'єкти управлінської діяльності звертаються до громадської думки, не тільки тією чи іншою мірою використовуючи її у своїй роботі, а й формуючи. Найважливішим чинником, що визначає підвищення ролі громадської думки у сучасному суспільстві, розширення сфери її прояву, виступає глобальна інформатизація соціального простору. Метою статті є виявлення умов формування громадської думки під час ухвалення управлінських рішень в умовах демократії. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: уточнити характеристики громадської думки як соціально-політичного феномену; схарактеризувати основні засади формування громадської думки для оптимізації управлінської діяльності на шляху розвитку демократії. Методологія дослідження містить: системний підхід; діяльнісний підхід; формаційний та цивілізаційний підходи для дослідження процесу формування та функціонування громадської думки. Результати дослідження. Громадська думка є ставленням її носія до соціально значущого об'єкта, сформованого на основі громадського інтересу. Це ставлення може виявлятися винятково як духовне явище (оцінка), позиція (установка) та поведінка (практичний акт). Ступінь самостійності, керованості, діалогічності (монологічності) громадської думки визначається політичним режимом та традиціями держави. Модель переговорної демократії утверджує інклюзивність, публічність, аргументативний характер публічних дискусій, вимогу прийнятності результату для всіх сторін, відкритості
прийнятих рішень для подальшого перевизначення та ін. Модель переговорної демократії дає можливість залучати до публічного дискурсу альтернативні позиції та шукати консенсус, а не приймати рішення монологічно, спираючись на принцип більшості. Нормативний ідеал суспільного консенсусу знайшов повніше втілення в концепції комунікативної раціональності Ю. Габермаса. Обговорення. Роботи останніх десятиліть критикують консенсуальну модель і розробляють альтернативну модель значущого дисенсусу. Висновки. Можливість гласного, громадського висловлювання населення з актуальних проблем життя, вплив цієї позиції на розвиток суспільно-політичних відносин відбиває сутність громадської думки як особливого соціального інституту демократії. Формування громадської думки в умовах демократії здійснюється за дотримання провідного принципу діалогічності. У разі відмови від діалогу комунікативні демократичні практики, формуючи громадську думку, виявляють схожість із дискурсивними ознаками недемократичних режимів: затверджуючи думку більшості у пошуках консенсусу, або сприяючи зростанню фундаменталізму в поліфонії дисенсусу.
Посилання
Dews P. Communicative rationality. Routledge encyclopedia of philosophy. URL: https://www.rep.routledge.com/articles/thematic/
communicative-rationality/v-1 (дата звернення: 15.10.2023). DOI: 10.4324/ 9780415249126-N007-1
Dobrzynska A., Blais A. Testing zaller’s reception and acceptance model in an intense election campaign. Political behavior. 2008. Vol. 30, no. 2. P. 259-76. DOI: 10.1007/sl1109-007-9049-2
Fraser N. Rethinking the public sphere: a contribution to the critique of actually existing democracy. Public space reader. 2021.
P. 34-41. URL: https://doi.org/10.4324/9781351202558-6 (date of access: 01.11.2023).
Lippmann W. Public opinion. Create Space Independent Publishing Platform, 2011. 234 p.
Luhmann N. Die Politik der Gesellschaft. Frankfurt a.M.: Suhrkamp, 2000. 444 s.
Young I. M. Inclusion and democracy; ed. by W. Kymlicka, D. Miller, A. Ryan. Oxford : Oxford University Press, 2002. 304 p.
Zaller J. The nature and origins of mass opinion : (Cambridge Studies in Public Opinion and Political Psychology). Cambridge:
Cambridge University Press, 1992. 367 p. DOI:10.1017/CBO9780511818691
Конотоп Л. Г. Сучасна Україна в контексті міжцивілізаційних взаємовідносин. Вісник Національного авіаційного університету. 2022. № 2 (36). С. 10-15. (Серія «Філософія.Культурологія»). DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.36.16963
Орденов С. С. 2019. Трансформації права і правосвідомості в транзитивних суспільствах глобалізованого світу. Вісник
Національного авіаційного університету. 2019. № 2(30). С. 61-68. (Серія: Філософія. Культурологія). DOI: https://doi.org/
18372/2412-2157.30.14425
Осипова Н., Воднік В., Клімова Г. Соціологія : підручник; ред. Н. Осипова. Київ: Юрінком Інтер, 2018.
Розумний М. Громадська думка. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-31955.
Соціологія масової комунікації. Київ: Ін-т журналістики. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/lectures/IvanovSMC.pdf (дата
звернення: 20.10.2023).
Стариковська О. О. Феномен громадської думки: взаємозв'язок держави і громадянського суспільства: дис. …
канд. філос. наук : 09.00.03. Запоріжжя, 2020. 222 с.
Суходуб Т. Д. Діалогічне мислення: становлення та розвиток. Вісник Національного авіаційного університету.
№ 2 (34). С. 60-66. (Серія: Філософія. Культурологія). DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.34.16317.
