«ВІРТУУМ» ЯК ІННОВАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В «ЦИФРОВІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ» (ФІЛОСОФСЬКО-ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ТА ОНТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ)

Анотація

Вступ. Віртуум є цілковито штучним утворенням. Простір-час віртууму – антиномія, оскільки віртуум обмежений можливостями сучасної техніки і не обмежений уявою та фантазією. Віртуум також не обмежений лише віртуальною реальністю, оскільки вона – один із його множинних проявів. Як особливе інноваційне середовище, віртуум відображає трансформацію сучасного знання, причому у швидкісній мінливій реальності "технічного тіла" за "зіткнення" безлічі "логік", "раціональностей", "симулякрів", "фантазмів", що візуалізуються в цій реальності. Метою дослідження є концептуалізація феномена віртууму як особливого інноваційного середовища, в якому відбувається трансформація сучасного знання. Ключове завдання дослідження дало змогу на підставі онтологічного та гносеологічного підходів здійснити аналіз механізму вергенції як чинника, що забезпечує синхронію процесів та явищ в уявній та дійсній реальностях, а також як точку перетину дивергентних та конвергентних процесів або "третього", серединного стану віртууму як складної "цифрової" системи. Методологія дослідження. Використано онтологічний, гносеологічний методологічні принципи. Віртуум як онтологічна конструкція передбачає використання техніки та націлений на еволюцію комп'ютерних систем, моделювання глобальних комп'ютерних мереж, конструювання комп'ютерних віртуальних реальностей. Віртуум розглянуто як багатомодусне буття, що допускає існування нескінченної кількості варіантів і сценаріїв розвитку віртуальних цифрових подій та реальних інноваційних подій у зовнішньому соціумі. Системами "цифрової реальності" є технічні пристрої, які імітують взаємодію з цифровим середовищем або занурення в нього шляхом впливу на органи чуття людини, що дає змогу говорити про цифрову цивілізацію як гносеологічну подію. Результати дослідження. Загальноприйнятого визначення цифрової цивілізації не існує, але припускають, що цифровий світ уже сформувався і тяжіє до стійкості та тотальності. Цифрова цивілізація або "smart-суспільство" – це штучно створений світ, побудований за допомогою програмування, на основі комп'ютерних технологій, що дає змогу перемістити мільйони індивідуумів в онлайн-середовище з метою повсюдного контролю персональних даних і створення універсальних систем стеження. Обговорення. Smart-людині як симулякру приписуються неіснуючі якості: швидкість суджень, суперактивність, надуспішність, трендовість. Структурні схеми управління сприйняттям людини і комп'ютерною системою виявляються схожими за функціональністю та побудовою взаємозв'язків окремих елементів. Однак комп'ютерні системи, з якими порівнюються живі організми та людина, є продуктом творчості самої людини. Зроблено висновки, що віртуум – це сума всіх можливих альтернативних світів, які створює людськафантазія. Віртуум – це поєднання природного досвіду (безпосереднього й опосередкованого) та різних поза-дослідних станів.
Віртуум – це онтико-онтологічне середовище, що його створює людина, яка конструює глибинні або ерзац-сенси, це
симулякрове середовище, духовно-трансцендентальний світ.