СПЕЦИФІКА НАУКИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ МОРАЛЬНОГО ВИМІРУ (ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ)
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.36.16985Ключові слова:
наука, мораль, релігія, наукове знання, сцієнтизм, антисцієнтизм, соціокультурний розвиток, суспільствоАнотація
У статті проведено дослідження специфіки науки в контексті її морального виміру. Приймаючи думку, що
наукове знання в сучасному світі виступає головним фактором цивілізаційного розвитку, зокрема технологічного,
здійснюючи у такий спосіб найбільший вплив на цивілізаційний вибір, автор досліджує залежність між специфікою
наукового знання та соціокультурними наслідками його використання, визнаючи ключову роль морально-ціннісного
виміру науки. В контексті розкриття теми статті автор також розглядає питання співвідношення науки і релігії,
яке є важливою складовою питання співвідношення науки та моралі
Посилання
Mах Planck. Religion und Naturwissenschaft. Vortrag gehalten im Baltikum (Mai 1937) von Dr. Max Planck. 2te unverand. Auflage. Joh. Ambrosius Barth Verl. Leipzig, 1938
Агацци Е. Моральное измерение науки и техники / пер. с англ. И. Борисовой. М.: Московский философский фонд, 1998. 344 с.
Величайшие ученые о науке, религии и Боге. 2018. О совместимости религии и науки https://iskander-bel.livejournal.com/
html
Гегель Г. Наука логики. Соч.: В 3-х т. Т. 2. М.: Мысль, 1971. 248 с.
Гейзенберг В. 1989. Физика и философия. Часть и целое / пер. с нем. М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 400 с.
Ломоносов М. В. Полн. собр. соч. М., 1961. С. 497.
Нобелевские Лауреаты и крупнейшие ученые о Творении и Создателе https://ecoteco.ru/id545/
Санкт-Петербургские ведомости 2001, 29 марта, С. 5
Степин В. С. Теоретическое знание. М.: Прогресс-Традиция, 2003. 744 с.
Таунс Ч. Журнал прикладной метафизики. М. №1. 2006. С. 31.
Толстой Л. Н. 1953.Полное собрание сочинений. Т. 6. М.: ГИХЛ.
Харпер П. Кто умножает знание – умножает зло. Диалоги: Полемические статьи о возможных последствиях развития
современной науки. М.: Политиздат, 1979. с.264.
