МІЖЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ: ЛІНГВОСОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Вступ. Для подолання деструктивних тенденцій сучасного світового розвитку та протидії новим викликам і загрозам
необхідними є колективні зусилля щодо налагодження міжкультурного діалогу як ефективного інструменту переходу від
техногенної цивілізації до нового типу цивілізаційного розвитку, третього стосовно традиціоналістського та техногенного
(В. Стьопін). Для створення та проведення комунікативної практики діалогу особливого значення набуває вивчення новітньої
лексики, її трансформації під впливом змін у суспільному житті. Інтерес до актуальної лексики, сприйнятливої до
екстралінгвістичних факторів, призводить до того, що в медіа-просторі створюються різні проєкти та соціолінгвістичні рейтинги.
Метою статті є aналіз соціолінгвістичного проєкту «Слово року», що відображає найважливіші суспільні явища, з метою
розробки концептуальних підходів до розвитку міжцивілізаційного діалогу. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі
дослідницькі завдання: назвати головні виклики та загрози 21-го століття, які мають комплексну економічну, соціокультурну та
політичну природу; розглянути лексичні одиниці, які увійшли до списку рейтингів «Слово року», як джерело відомостей про
міжцивілізаційні виклики в глобалізованому світі; оцінити можливість використання відомостей про неологічну лексику з метою
формування моделі міжкультурного діалогу. Методологія дослідження спирається на дискурсивний та структурний аналіз, а
також на елементи соціолінгвістичного та статистичного аналізу. Результати дослідження. Цивілізація як особливий
соціальний організм, що характеризується специфікою його взаємодії з природою, особливостями соціальних зв'язків,
передбачає особливий тип культури, завдяки якому відтворюється. Загострення глобальних криз, породжених техногенною
цивілізацією, порушує питання про перехід до нового типу цивілізаційного розвитку. Будь-який новий тип цивілізаційного
розвитку потребує вироблення нових цінностей, нових світоглядних орієнтирів. Градус суспільного інтересу та значущості
інформаційного приводу допомагає визначити слово, що отримало статус ключового. За характером лексики ключовими
словами стають: загальновживані слова, що актуалізувалися під впливом екстралінгвістичних факторів; неологізми, що виникли
під впливом суспільно-політичних подій, технологічних, соціальних, культурних змін, а також авторські неологізми.
Обговорення. Проєкти не лише повідомляють про суспільну думку, а й творять її (Ж. Бодрійяр). Висновки. Соціолінгвістичні
проєкти «Слово року» мають об'єктивну та суб'єктивну складову. З одного боку, до списку головних «Слів року» потрапляють
актуальні слова з об'єктивних причин екстралінгвістичного характеру, з іншого боку, у списках «Слів року» широко представлена
лексика, що відображає суб'єктивні установки певної соціальної групи, марковані за оцінною шкалою. Слова року доцільно
враховувати при побудові міжкультурного діалогу, оскільки вони не лише фіксують ставлення суспільств