LEGAL AND ILLEGAL ACTIONS "CONFRONTATION": SOCIO-PHILOSOPHICAL DIMENSION

Анотація

Вступ. Визначено, що соціокультурна, політична, економічна, управлінська, господарська, а також правова обумовленість дії
права формують його специфічне системоутворююче ядро. Право має зовнішню площину, яка пов'язана з формами і методами
права, правовими законами, правомірною поведінкою суб'єктів права, а також внутрішню площину, яка формує поточне
розуміння права в контексті його історичної динаміки. Правова дія виникає з ядра природного права, пов'язаного з потребами та
інтересами людей, а також визначає якість державної влади. Держава, в свою чергу, забезпечує умови для правової дії,
оскільки виробляє спеціальні механізми, які призначені для правового регулювання. Зміна смислового ядра права, поступове
нівелювання природного права як базової традиції, відмова від традиції як такої, породжує нову реальність і «нову
нормальність», в якій немає межі між правовою дією і неправовою дією. Метою дослідження є аналіз змісту термінів «правова
дія» і «неправова дія» з метою їхньої подальшої концептуалізації. Ключовим завданням стало осмислення феномену
«конфлікту» між правовою дією і неправовою дією в термінах філософської онтології, соціальної філософії, філософії права.
Методологія і результати дослідження. Філософсько-правовий, філософсько-лінгвістичний, а також компаративний
методологічні принципи допомогли показати, що соціальне пізнання правової дійсності дійсно протікає в процедурах розуміння,
інтерпретації, освоєння соціальної реальності, однак повне розуміння не завжди присутнє, а іноді відсутнє взагалі, що й
породжує конфронтацію між правовою дією і неправовою дією. Якщо «інтерпретація» підмінює «розуміння», тоді всі природні
канони руйнуються, включаючи канони природного права. Обговорення. Показано, що традиції у міжнародній та міжкультурній
правовій дійсності є різними, тому вони й не збігаються, і конфронтація між правовою дією та неправовою дією наростає. Однак
у межах нової глобальної правової нормальності правове регулювання нерідко здійснюється як однобічний механізм, що діє в
рамках якоїсь однієї ціннісної моделі, непридатної для носіїв різних правових традицій. У висновках «правову дію»
представлено як фактор, що зберігає деякий справедливий баланс у суспільстві, а також є похідною правової держави, яка все
ще продовжує формуватися під впливом природного права, традиції, канону як базових підвалин суспільства і держави.
Доведено, що «правова дія» формує базові принципи правової поведінки як соціально значущої зовнішньої практичної
діяльності, що оцінюється з різних позицій: політичної, правової, моральної. «Неправова дія», в свою чергу, є протилежним
фактором, що порушує баланс суспільних відносин, нівелює або знищує традицію. «Неправова дія» породжує «протестну
нетрадиційність», що, в свою чергу, порушує порядок, норми, правила поведінки, табу, створює штучні традиції.