СПЕЦИФІКА ЕКОЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ В ХХІ СТОЛІТТІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.34.16316Ключові слова:
екологічний дискурс, екопсихологія, екодія, дискурс, культурна екологіяАнотація
Анотація. В статті проведено дослідження специфіки екологічного дискурсу в ХХІ столітті. Приймаючи думку, що
екологічний дискурс (ecological discourse) може розглядатися з двох позицій:по-перше, як дискурс, який обмежений
виключно питаннями екології як науки;по-друге, як дискурс середовища, що оточує людину в її життєдіяльності,
автор досліджує екологічний дискурс переважно в широкому сенсі слова, що означає екологію розуму, екологію
пізнання, дії, комунікації, творчості тощо. Такий ракурс дослідження надає екологічному дискурсу антропологічного
виміру, а методологічні основи нових гуманітарних (філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних,
освітніх тощо) парадигм, зокрема стратегії екологічного мислення та екологічної етики, при цьому виявляють
значимість на основі міждисциплінарного синтезу знань на рівні дискурсу.
Посилання
Список літератури
Бодиан С. Простая по средствам, богатая по
результатам: интервью с Арне Наэссом // Гуманитарный
экологический журнал. – Т. 4. Вып. 2. – 2002.
Ван Дейк Т. А. (1998). К определению дискурса. URL
http://psyberlink.flogiston.ru/internet/bits/vandijk2.htm
Галушко Т. Г. К вопросу об экологическом педаго-
гическом дискурсе // Известия РГПУ им. А. И. Герцена, 2018.
– № 188. – С. 182-189.
Гельпах В. Геопсихічні явища. – Лейпціг, 1911.
Дротянко Л. Г. Идеи ноосферы В. И. Вернадского в
контексте русского космизма и постнеклассической науки //
Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – К.: 2003. – №
– С. 7-12.
Иванова Е. В. Метафорическая концептуализация
природных катастроф в экологическом дискурсе: на
материале медийных текстов: дисс. ... канд. филол. наук.
Челябинск, 2007. – 219 с.
Калёнова О. Г., Дубровская Т. В. К проблеме
определения экологического дискурса и его жанров //
Лингвистика и межкультурная коммуникация. – Выпуск №2
(16), 2015.
Кант И. Сочинения в 6 томах / И. Кант; под общей
редакцией В. Ф. Асмуса. А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. – М. :
Мысль, 1965. – Т 4. – Ч. 1. – 544 с.
Князева Е. Н. Современный эволюционизм, экологи-
ческая деонтология
Матюхина А. А. Традиции как основа экологической
парадигмы культуры современного общества / А. А.
Матюхина // Вісник Національного авіаційного університету.
Філософія. Культурологія. – 2020. – № 2. – С. 119-123.
Михайлова Е. В. Конститутивные признаки научного
дискурса // Языковая личность: проблемы обозначения и
понимания: тез. докл. науч. конф. Волгоград: Перемена, 1997.
С. 95-96.
Морен Э. Образование в будущем: семь неотложных
задач // Синергетическая парадигма. Синергетика образования.
М., 2006.
Панов В. И. Экопсихология как область психологического
исследования / В. И. Панов. http://ecopsy.com.ua/data /zbirki/
_01/sb01_50.pdf
Саттон М., Андерсон Е. Н. Вступ до культурної екології,
Altamira Press, 2013.
Светлана Семенас Глубинная экология: краткое
введение в теорию и практику / Адукатар № 3. http://adukatar.net/
wp-content/uploads/2009/12/Deep_Ecology_3.pdf.
Сідоркіна О. М. Людина і природа у феномені
робінзонади / О. М. Сідоркіна // Вісник Національного авіаційного
університету. Філософія. Культурологія. – 2020. – № 2. – С. 47-51.
Скиба І. П. Сталий розвиток як соціокультурний розвиток /
І. П. Скиба // Вісник Національного авіаційного університету.
Філософія. Культурологія. - 2020. – № 2. – С. 128-134.
Скиба О. П. Екологічна культура як складова духовності
сучасної людини / О. П. Скиба // Вісник Національного авіаційного
університету. Філософія. Культурологія. – 2021. – № 1. – С. 146-
Фрейк, Чарльз О. «Культурна екологія», американський
антрополог 64.1 (1962): 53–59.
Фуко М. Археологія знання / М. Фуко; пер. з фр.
В. Шовкун. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. –
с.
Эпштейн М. Творческое исчезновение человека.
Введение в гуманологию // Философские науки. 2009. № 2. С.
-105.
Calvet L.-J. Pour une écologie des langues du monde.
Paris, Plon, 1999. – 304 p.
Haugen E. The ecology of language. Stanford University
Press, 1972. – 366 р
Herring, S. C. Computer-Mediated Discourse, in The
Handbook of Discourse Analysis (eds D. Schiffrin, D. Tannen and
H. E. Hamilton), Blackwell Publishers Ltd, Malden, Massachusetts,
– P. 612-634.
Siegfried Jäger. Kritische Diskursanalyse. Eine Einführung. 4
Aufl. Unrast, Münster, 2004. – S. 89.
Steward, J. H. (1955). Theory of culture change: The
methodology of multilinear evolution. Urbana: University of Illinois
Press.
