ЗАКОНИ ІСТОРІЇ У КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ Г. ГЕГЕЛЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.33.15646Ключові слова:
методологія, епістемологія, історія, раціональність, категорія, принцип, закон, свобода, історична необхідність, постмодернізмАнотація
У статті проведено аналіз гносеологічного аспекту філософської концепції Г. Гегеля – системи доказового знання. У контексті методологічних вимог Г. Гегеля прослідковано за рухом абстракції у процесі пізнання – від первинної раціоналізації розмаї-ття історичних подій та фіксації її у ймовірнісно-статистичних законах сфер соціальної дійсності – економіки, соціально-політичної сфери та духовності - до осмислення їхньої цілісності в історико-філософських закономірностях; запропоновано нове бачення місця історії як науки в системі наук; проаналізовано причини неможливості повної раціоналізації суспільно-історичних процесів; виділені при-чини обмеженості методологічних можливостей історії; проаналізовано специфіку розуміння Г. Гегелем категорій «свобода» та «іс-торична необхідність» та специфіку їхньої імплементації в масову свідомість у сучасних ліберально-демократичних державах; уточ-нено місце і роль ірраціональних та суб’єктивних чинників у «канві» пізнання законів суспільного розвитку; на прикладі імплементації категорії «міра» проілюстровано методологічні можливості філософії Г. Гегеля в оптимізації суспільно-історичних процесів; виокрем-лено та проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні чинники, які обумовлюють труднощі даного процесу.
Посилання
Berlin, Isaiah (1978). The Concept of Scientific History. Concepts and Categories: Philosophical Essays. Ed. Henry Hardy, with an introduction by Bernard Williams. London, 1978: Hogarth Press. – P. 103-142.
Hegel G. Enzyklopädie der philosophischen Wissens-chaften im Grundrisse in ІV Bänden. Band 1. 1830. URL : http://bookre.org/ reader?file=1554944.
Hegel G. Enzyklopädie der philosophischen Wissens-chaften im Grundrisse in ІV Bänden. Band 3. 1830. URL : http://www.archiv-swv.de/pdf-bank/Hegel.G.W.F.Enzyklopaedie. der.philosophischen. Wissenschaften.III.pdf.
Hegel G. Grundlinien der Philosophie Rechts. Berliner Ausgabe. 2013. URL : http://www.zeno.org/Lesesaal/ N/9781484031919?page=0.
Marsh L., Onof Ch. Introduction to the special issue “Perspectives on Social Cognition”. Cognitive Systems Research. 2008. №9. P. 1–4. URL : http://cogprints.org/5898/1/COGSYS-RS-_POSC_-_2007_-7_1_.pdf
Smith P.S., Lynch M.P. (2020). Varieties of Deep Epistemic Disagreement. Topoi. URL : https://doi.org/10.1007/s11245-020-09694-2
Snooks Gr. D. The Laws of history. London and New York: Routledge, 1998.
Stezhko Z., Kharchenko Yu., Shalimova N. Georg Hegel`s "Philosophy of Science" as a methodology for researching socio-historical processes. Наукове пізнання: методологія та техно-логія. 2020. 1(45). C. 149-157. URL : https://doi.org/10.24195 /sk1561-1264/2020-1-19.
Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Київ: «Генеза», 1996. 368 с.
Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Ч.1. Логика. Сочинения в ХІV томах. Т.І. М., Л.: Политиздат, 1929. 473 с.
Гельвеций К.А. Об уме. М.: ОГИЗ (Государственное социально-экономическое издательство), 1938. 396 с.
Дротянко Л.Г. Науковий космізм і постнекласична наука: антропологічний контекст взаємозв’язків. Вісник Націо-нального авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2018. № 2. С. 5-11. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.28.13363
Ивин А. А. Социальная эпистемология: Человеческое познание в социальном измерении: монографія. М.; Берлин : Директ-Медиа, 2017. 570 с.
Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей / Пер. с нем. Е. Герцык и др. М.: Культурная Рево-люция, 2005. 880 с.
Ницше Ф. Сочинения в 2 т. Т. 1. Литературные па-мятники / Составление, редакция изд., Вступ ст. и примеч. К. А. Свасьяна; Пер. с нем. М.: Мысль, 1990. 829 с.
Ницше Ф. Сочинения в 2 т. Т. 2. Литературные па-мятники / Составление, редакция изд., Вступ ст. и примеч. К. А. Свасьяна; Пер. с нем. М.: Мысль, 1990. 833 с.
Орлик В.М., Орлик С.В. Теоретико-методологічні та джерелознавчі проблеми економічної історії України. Універ-сум історії та археології. 2019. Т.2(27). Вип. 2. С. 5-25. URL : http://dx.doi.org/10.15421/2619022702.
Щербина Н.С. Можливість застосування філософсь-кої методології для витлумачення поняття "повага" у праві. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2019. № 1. С. 102-106. URL : http://dx.doi.org /10.18372/2412-2157.29.14063
