КОМУНІКАЦІЯ В НАУЦІ ЯК УМОВА СТВОРЕННЯ НОВОГО ЗНАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.1.15447Анотація
Розглянуто функції методологічне і соціологічне значення наукових комунікацій, їх роль у формуванні нового наукового знання. Наукові комунікації розкривають механізми самоорганізації наукового співтовариства. Ці механізми виробляються спонтанно, незалежно від цілей, намірів, мотивів дослідників.
Посилання
Коул Дж. Р. Схемы интеллектуального влияния в научных исследованиях // Коммуникация в современной науке. - М.: Прогресс, 1976. - С. 390-425.
Мирский Э. М., Садовский В. Н. Проблемы исследований коммуникаций в науке // Коммуникация в современной науке. - М.: Прогресс, 1976.-С. 5-24.
Современная западная социология науки. - М.: Наука, 1988.-277 с.
Гарвей У. Д. Коммуникация - суть науки // Роль коммуникаций в распространении научно-технических достижений. - М.: Мысль, 1986. - С. 63-81.
Гарфилд Ю. Можно ли выявлять и оценивать научные достижения и научную продуктивность? // Вестник АН СССР. - 1982. - №7. -С. 42-50.
Прайс Д. Матая наука большая наука // Наука о науке.-М.: Прогресс, 1966.-С. 281-384.
Онопрієнко В. Наукове співтовариство. Вступ до соціології науки. - К.: ЦДГПН, 1998. - 99 с.
Онопрієнко В., Теппер Н. Наукове співтовариство як засіб самоорганізації науки // Вісник НАН України. - 1998. - № 3-4. - С. 3-7.
