Стаття присвячена аналізу процедури смислової трансформації класичної ідеї соціальної дії М. Вебера в обґрунтовану теорію раціональної комунікативної дії у межах загального модерністського проєкту, що забезпечує сьогодні не стільки пояснення самої діяльності людини, скільки оволодіння дією так само, як і об’єктивним світом предметних, актуальних і потенційних речей. Доводиться положення про те, що поступове переформулювання частини понятійного апарату соціології призводить до ситуації, коли на основі заміщення поняття «дії» поняттям «система» оформлюється процедура заміни суб’єкта дією, тобто самим суспільством, що розуміється як комунікаційна взаємодія. Комунікативні дії, у свою чергу, набувають раціональних можливостей тільки у межах спільноти, яка досягає згоди завдяки засобам сучасної аргументації.
