Пост-фотографія як пост-філософія: «photographic evangels»

Анотація

З розвитком технологій, засобів відображення та передачі реальності, фотографія втрачає свою місію та з позиції суто технічної концептуалізації дійсності переходить у сферу пост-фотографії, а, відповідно, і пост-філософії, де фотографія стає джерелом філософських смислів, інтерпретацій, тлумачень. Пост-фотографічність, що характеризується постійними маніпуляціями із зображенням та дигіталізація, змушують переглянути феномен «фотографії», яка фактично припинила своє існування в якості «референта», а набула ознак «дезірента» (від фр. Désirer - бажати) та стала елементом у структурі капіталізму і споживацтва. Розвиток технологій – це не єдина причина, чому фотографія стала пост-фотографією, а, відповідно, предметом пост-філософських рефлексій. У цифровому середовищі фотографія занадто інтенсивно мутує й трансформується. Наразі мова вже йде про гіпер-фотографію, яка може виявитися фальшивкою, створеною з метою викликати сенсацію або налякати людей голлівудськими методами, а може стати досить цінною. У такий же спосіб рух від безперервності аналогового зображення до дискретності цифрового призвів до створення цифроквантової фотографії, яка занурює в ймовірнісну неоднозначність не лише глядача, але й дослідника.