SOCIAL RESPONSIBILITY IN THE FACE OF THE GLOBAL ENVIRONMENTAL CRISIS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.35.16570

Keywords:

responsibility, social responsibility, ecological crisis, man-nature, ecological ethics

Abstract

Introduction. The crisis of the spiritual sphere is the root cause of a difficulty in the mankind – biosphere interaction. Gradually, people began to realize the connection between the possibility of their existence in the future and the state of the environment. The aim and tasks are to study the phenomenon of social responsibility in an exacerbation of the crisis; clarify the meaning of the concept of "responsibility" in the context of today's realities. Research methods. The theoretical foundations of the study are the works of both foreign and domestic scientists and philosophers, which comprehensively highlight the social responsibility problem and analyze the causes of aggravation of the environmental situation in the modern world. An interdisciplinary approach aimed at creating a new ecological imperative of our time is used. Research results. With the advent of information technology, most people have gained free access to information about the state of the environment. But the dominated values only increase the tension between human demands and the possibilities of the biosphere. This state of affairs has restored researchers' interest in the problem of social responsibility as a holistic phenomenon in the context of understanding of freedom as freedom of will, action, decision-making. Discussion. Ecocentric way of life necessitates the formation of environmental ethics to act according
to new rules. Solving such a task can only be done by individuals who have fully experienced planetary social responsibility for nature. Conclusion. The destruction of nature is the result of permissiveness, lack of compassion for all living things. It is necessary to start with the formation of a new environmental imperative and social responsibility at all social levels as an indicator of maturity of society.

References

Exracts from closing UNCED statement, in an UNCED summary, Final Meeting and round -up of Conference, June 14, 1992, P. 1. UN Document ENV/DEV/RIO/ 29, 14 June 1992.

Гирусов Э. В. Автотрофность как новая парадигма социального развития / Э. В. Гирусов // Реалии ноосферного развития. – М.: Ноосфера, 2003.

Грішнова О. А. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння сутності, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку в Україні / О. А. Грішнова // Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку; За наук. ред. А.М. Колота. – К.: КНЕУ, 2010. – 348 с.

Дмитренко Г. А. Соціальна відповідальність як імператив зворотного зв'язку у системі державного управління / Г.А. Дмитренко // Економіка та держава. – Вип. 8. – К., 2016. – С. 12-18.

Дротянко Л. Г. Екологічна криза техногенної цивілізації: ризики ХХI століття / Л. Г. Дротянко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. – Вип 2 (34). – К.: НАУ, 2021. – С. 9-14.

Єрмоленко А. М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування Природи / А. М. Єрмоленко // Монографія. – К.: Лібра, 2010. – 416 c.

Иванова В. М. Социальная ответственность как интегральное качество личности / В. М. Иванова // Южный Федеральный Университет, [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https: sworId.com.ua>simpoz2

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Г. Йонас; пер. з нім. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.

Калинина Н. В. Экологическая этика в традиционном и современном сознании / Н. В. Калинина // Вестник Амурского

государственного университета. – Вып. 50: Серия: Гуманитарные науки. – 2010. – С. 9-15.

Кримський С. Б. Запити філософських смислів / С.Б. Кримський .– К.: ПАРАПАН, 2003. – 240 с.

Леопольд О. Календарь песчаного графства / О. Леопольд. – М.: Мир, 1980. –216 с.

Моисеев Н. Н. Судьба цивилизации. Путь Разума / Н.Н. Моисеев. – М.: МНЭПУ, 1998.

Норгаард Р. Преданное развитие: конец прогресса и коэволюционный пересмотр Будущего / Р. Норгаард // Лондон и

Нью-Йорк Routledgе. ISBN978-0415068628

Онопрієнко В. І. Технологічне суспільство і техногенна цивілізація: ознаки, еволюція, ризики, стратегія контролю / В. І. Онопрієнко, М. В. Онопрієнко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. – Вип 2 (20). – К.: НАУ, 2014. – С. 22-26.

Орденов С. С. Формування екологічної свідомості в умовах глобалізації / С. С. Орденов // Вісник Національного авіаційного

університету. Серія: Філософія. Культурологія. – Вип 2 (34). – К.: НАУ, 2021. – С. 46-50

Родоман Б. Б. Биосфера без человека, экологическая поляризация культуры, неэгалитарная демократия // Ноосфера: реальность или красивый миф? / Б. Б. Родоман // Материалы постоянно действующего междисциплинарного семинара Клуба

ученых «Глобальный мир». Институт мировой экономики и международных отношений. – Вип. 4(27). – М.: Новый век, 2003.

Степин В. С. Наука и культура / В. С. Степин. // Вопросы философии. – Вып. 10. – 1998. – С. 5.

Толстоухов А. Екологічна свідомість і влада: проблеми взаємовідносин / А. Толстоухов // Хроніка 2000. – 1998. – № 27-

– C. 538-556.

Фельдман О. Б. Альтруїзм як чинник екологічної безпеки людства / О. Б. Фельдман // Гуманітарний вісник ЗДІА. – Вип. 60.

– 2015. – С. 184-192.

Швець О. В. Відповідальність як соціальне явище: теоретико-правові засади / О. В. Швець // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – Вип. 1 – 2012. – С. 84-92.

Шоріна Т. Г. Поняття сучасної екології в фокусі соціально-філософського та наукового знання / Т. Г. Шоріна // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. – Вип 2 (34). – К.: НАУ, 2021. – С. 76-81.

Published

2022-08-12