THE PHILOSOPHICAL AND PSYCHOLOGICAL DIMENSION OF CREATIVITY AND CREATIVENESS
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.40.19328Keywords:
creativity, creativeness, divergence, convergence, personality, creative mind, communication, society, activityAbstract
Different aspects of the problem of creativity and creativeness have a long and rich history. Interest in the study of this phenomenon dates back to Antiquity and is associated with the mystery and mysticism of the creative process. The earliest scientific studies of creativity in global psychology are attributed to the works of the English scientist Francis Galton, who explored intellectual giftedness through statistical analysis of human performance outcomes. The works of J. Guilford, who introduced the concept of divergent thinking, are considered the starting point for scientific research in the psychology of creativity and experimental studies of creativeness. Contemporary interpretations of the essence of creativity emphasize its universal nature, acknowledging that creative qualities are inherent to all individuals. The aim and tasks are to explore the features of the philosophical and psychological dimensions of creativity and creativeness. Research methods are general scientific and specialized methods and approaches are employed to investigate the features of the philosophical and psychological dimensions of creativity and creativeness. Research results. Different researchers focus on various aspects of creativity, either emphasizing its individual components or constructing systems of interacting elements. Philosophers view creativity as an essence that simultaneously belongs to both the subject and the external world. The most important indicator of creativity is thinking, characterized by divergence, convergence, breadth of categorization, and the remoteness of associations, which reflects a tendency toward broad generalizations of phenomena that are not visibly connected by categorical links. Discussion. The discussion includes an analysis of the psychological and pedagogical characteristics specific to each age, emphasizing the need to consider these factors in the process of developing creativity as a personality trait. Particular attention is given to the potential of adolescence in fostering creativity, as this period coincides with the student years. Conclusions. A creative personality possesses a creative style of activity, which is based on a developed and systematic sequence of actions aimed at enhancing the ability to perceive uniqueness and novelty in any object and to produce original outcomes or results
References
Дротянко Л. Г. Унікальність людського буття в сучасних соціальних комунікаціях. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. № 1 (39). К. : НАУ, 2024. С. 5-10. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.39.18424
Кант І. Критика сили судження; перекл. В. Терлецький. Темпора, 2022. 702 с.
Канеман Д. Мислення швидке й повільне; перекл. М. Яковлєв. К. : Наш формат, 2022. 480 с.
Кримський С. Б. Межа тисячоліть – зміна вимірів історії. Про софійність, правду, смисли людського буття. Збірник науково-публіцистичних і філософських статей. К. : 2010. С. 273-289.
Кремень В. Г. Людиноцентризм в стратегіях освітнього простору. К. : Педагогічна думка, 2009. 520 с.
Лях В. В. Інформаційне суспільство і пошуки нової освітянської парадигми. Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. № 1 (7). К. : НАУ, 2008. С. 29-34.
Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. К. : Основи, 1994. 424 с.
Павленко В. В. Креативність: сутність, структура, закономірності формування і розвиток. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. К. : ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. Вип. 23. С. 15-21.
Скиба О. П. Вплив соціально-індивідуальних чинників на наукове знання: філософський аспект. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2024. № 1. С. 74-79. DOI: https://doi.org/10.18372/2412-2157.39. 18461.
Фромм Е. Втеча від свободи; перекл. з англ. М. Яковлева. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 288 с.
Barron, F. & Harrington, D. (1981). Creativity, intelligence and personality. In: Annual Review of Psychology. Vоl. 32, pp. 439-476.
Crutchfield, R.S. (1962). Conformity and creative thinking. In: Gruber, H.E., Terrell, G. & Wertheimer, M. (Eds.): Contemporary approaches to creative thinking. N.Y.: Atherton, pp. 120-140.
Fromm, E. (1959). The creative attitude. In: Anderson, H. H. (Еd.): Creativity and its cultivation. N.Y.: Harper and Row, pp. 142-149.
Guilford, J.P. (1967). Some theoretical views on creativity. In: Helson, H. (Ed.): Contemporary approaches to psychology. N.Y.: Harper and Row, pp. 421-428.
Lowenfeld, V. (1959). Creativity and art education. In: School Art. Vol. 5. № 2, pp. 5-15.
Olah, A. (1987). Creativity and personality variables. In: Studies in creativity. Budapest, pp. 87-108.
Sternberg, R.J. & Lubart, T.I. (1995). Delving the crowd: Cultivating creativity in a culture of conformity. N.Y.: Free Press.
Torrance, E.P. (1988). The nature of creativity as manifest in the testing. In: Sternberg, R. & Tardif, T. (Eds.): The nature of creativity. Cambridge: Cambridge Press, pp. 43-75.
Venker K. (2004). How are you creative? In: Deutschland: politics, culture and economy. Number 5, pp. 64-66].