СТАТУС ДИТИНИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

Метою статті є комплексний аналіз правового регулювання та практичної реалізації захисту прав дітей в Україні в умовах воєнного стану, зокрема з урахуванням впливу збройної агресії російської федерації та механізмів визначення й реалізації правового статусу дітей, які постраждали внаслідок військових дій та збройних конфліктів. Методологічна основа дослідження: у статті застосовано комплексний підхід, який включає порівняльно-правовий метод для аналізу міжнародних стандартів захисту прав дітей у зонах конфліктів, а також методи аналізу наукових публікацій, офіційних нормативно-правових актів України та судової практики. Використано контент-аналіз даних органів соціального захисту, статистичної інформації UNICEF і платформ на кшталт «Діти війни» для оцінки практичної реалізації прав дітей у воєнний час. Результати: дослідження показує, що війна в Україні призводить до системних порушень прав дітей, включно з ризиком для життя та здоров’я, фізичними і психологічними травмами, сексуальним насильством, примусовою депортацією, незаконним усиновленням, утриманням у «політичних таборах перевиховання», русифікацією та мілітаризацією, примусовою працею та використанням у пропагандистських акціях. Аналіз законодавчих актів, таких як Закон України «Про охорону дитинства» та Постанова КМУ № 268, вказує на переваги й обмеження існуючих механізмів надання статусу «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій», зокрема на складність процедур, їхню неузгодженість та недостатню адаптованість до умов повномасштабної війни. Досліджено, що координація між державними органами, місцевим самоврядуванням та громадськими організаціями є недостатньою, а брак фінансування ускладнює реалізацію прав і надання соціальної підтримки постраждалим дітям. Обговорення: стаття підкреслює, що забезпечення прав дітей у воєнний час має бути пріоритетом державної політики як на законодавчому, так і на практичному рівнях. Для цього необхідно удосконалювати нормативно-правову базу, створювати ефективні механізми реалізації прав дітей, забезпечувати комплексну соціальну підтримку, а також інтегрувати міжнародні стандарти у національну систему захисту. Дослідження також вказує на потребу перегляду застарілих законодавчих норм, таких як статус «дитини війни», для відповідності сучасним соціальним реаліям та викликам повномасштабної війни. Результати роботи можуть бути використані у наукових розвідках з міжнародного і національного права, соціального захисту дітей, а також у практичній діяльності органів влади, громадських та міжнародних організацій.