ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ, СПРИЧИНЕНІ КІБЕРЗЛОЧИНАМИ, І СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.56.14904Ключові слова:
кіберзлочинність, кібербезпека, кіберпростір, порушення прав людини, кіберсередовище, захист прав громадян у кіберпросторі, кібератакаАнотація
Метою даного дослідження є критична оцінка та аналіз кіберзагроз і їх негативного впливу на права і свободи громадян України. Методологічну основу наукового дослідження склали традиційні методи типу філософського, світоглядного, загальнонаукового та окремі спеціальні методи. Проблему кібербезпеки та негативного впливу кіберзлочинів на права громадян також досліджували П. Сандлей, Дж. Льюїс, М. Роуз, Д. Гальдер, К. Джайшанкар і інші вчені. Результатом дослідження став аналіз наявних норм законодавчих актів України, які регулюють питання кібербезпеки в державі. Автор надає також перелік методів та шляхів реалізації комплексної програми боротьби із кіберзлочинністю в нашій державі. Так, вважається за необхідне ведення активного міжнародного співробітництва для координації дій особливих установ та організацій, організація якісних умов для плідної взаємодії правоохоронних органів, судів та інших організацій у сфері з протидії кіберзлочинності, формування інноваційної матеріальної бази, проведення заходів для підвищення рівня цифрової обізнаності українців тощо.
Сучасні інформаційні технології середньостатична людина використовує щодня. Тому не дивно, що цифрове середовище наразі стало майданчиком для злочинних дій кіберзлочинців. Кіберпростір використовується ними для проведення кібератак проти окремих осіб, організацій і навіть цілих урядів та держав. Вказане становище ускладнюється тим, що для зазначеної незаконної діяльності не існує кодонів як фізичних, так і віртуальних. Але негативний вплив, спричинений такою діяльністю, загрожує усьому світу і, в першу чергу, правам та свободам людини і громадянина.
Автор вказує на те, що більшість країн світу стикаються з проблемою кіберзлочинності. В нашій державі вже прийнятий відповідний закон щодо кібербезпеки, і країна намагається використати свій потенціал для захисту прав і свобод своїх громадян від зловживань у цифровому просторі. Автор підкреслює, що питання про відповідальність державних органів і самої держави за порушення прав громадян у сфері кіберзлочинів слід опрацювати більш детально на законодавчому рівні. Дискусія в статті плідно ведеться щодо шляхів вдосконалення національного законодавства у сфері кібербезпеки на прикладі нормативних актів інших країн. Як результат дослідження автор також надає перелік методів і дій, які необхідно вжити при боротьбі з наслідками кіберзлочинів та задля протидії їх вчиненню.
Посилання
Halder D., Jaishankar K. (2011). Cyber crime and the Victimization of Women: Laws, Rights, and Regulations. Hershey, PA, USA: IGI Global. ISBN 978-1-60960-830-9.
Rouse M. Cybercrime / TechTarget. 2017. URL: https://searchsecurity. techtarget.com/ definition/cybercrime.
What Is Cybersecurity? / CISCO official website. 2019. URL: https://www.cisco.com/ c/en/ us/products/security/what-is-cybersecurity.html.
Бабаджанян К.А. Ответственность государства перед личностью как принцип правового государства. Вестник Саратовской государственной юридической академии. 2012. № 3. С. 36–41.
Карпова Д.Н. Киберпреступность: глобальная проблема и ее решение. Власть. 2014. № 8. С. 46-50.
Конституція України від 28 чер. 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовт. 2017 р. № 2163-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 45. Ст. 403.
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 9 трав. 2018 р. № 2163-VІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 45. Ст. 403.
Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 6 груд. 2016 р. № 1774-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 31. Ст. 545.
Рогозин В.Ю. Изменения в криминалистических характеристиках преступников в сфере высоких технологий. Расследование преступлений: проблемы и пути их решения. 2015. № 1 (7). С. 56–58.
Чекунов И.Г. Киберпреступность: понятие, классификация, современные вызовы и угрозы. Молодые ученые. 2012. № 3. С. 178-186.
References
Halder D., Jaishankar K. (2011). Cyber crime and the Victimization of Women: Laws, Rights, and Regulations. Hershey, PA, USA: IGI Global. ISBN 978-1-60960-830-9.
Rouse M. Cybercrime / TechTarget. 2017. URL: https://searchsecurity. techtarget.com/ definition/cybercrime.
What Is Cybersecurity? / CISCO official website. 2019. URL: https://www.cisco.com/c/en/ us/products/security/what-is-cybersecurity.html.
Babadzhanjan K.A. Otvetstvennost’ gosudarstva pered lichnost’ju kak princip pravovogo gosudarstva. Vestnik Saratovskoj gosudarstvennoj juridicheskoj akademii. 2012. № 3. S. 36–41.
Karpova D.N. Kiberprestupnost’: global’naja problema i ee reshenie. Vlast’. 2014. № 8. S. 46-50.
Konstytucija Ukrai’ny vid 28 cher. 1996 r. Vidomosti Verhovnoi’ Rady Ukrai’ny. 1996. № 30. St. 141.
Pro osnovni zasady zabezpechennja kiberbezpeky Ukrai’ny: Zakon Ukrai’ny vid 5 zhovt. 2017 r. № 2163-VIII. Vidomosti Verhovnoi’ Rady Ukrai’ny. 2017. № 45. St. 403.
Pro osnovni zasady zabezpechennja kiberbezpeky Ukrai’ny: Zakon Ukrai’ny vid 9 trav. 2018 r. № 2163-VIII. Vidomosti Verhovnoi’ Rady Ukrai’ny. 2017. № 45. St. 403.
Pro sudoustrij i status suddiv: Zakon Ukrai’ny vid 6 grud. 2016 r. № 1774-VIII. Vidomosti Verhovnoi’ Rady Ukrai’ny. 2016. № 31. St. 545.
Rogozin V.Ju. Izmenenija v kriminalisticheskih harakteristikah prestupnikov v sfere vysokih tehnologij. Rassledovanie prestuplenij: problemy i puti ih reshenija. 2015. № 1 (7). S. 56–58.
Chekunov I.G. Kiberprestupnost’: ponjatie, klassifikacija, sovremennye vyzovy i ugrozy. Molodye uchenye. 2012. № 3. S. 178-186.
