Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або у коментарях для редактора нижче дані необхідні пояснення).
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice, RTF або WordPerfect.
  • Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.

  • Параметри сторінки (170×260 мм); поля дзеркальні: верхнє — 2 см, нижнє — 2 см, внутрішнє — 1,7 см, зовнішнє — 1,8 см; остання сторінка повинна бути заповнена мінімум на 75 %.

    Статтю набирають із абзацом — 0,7 см у текстовому редакторі Microsoft Office Word 2003 шрифтом Times New Roman (кегель 11) у режимі автоматичної розстановки переносів та вирівнюванні по ширині у такому порядку:

    1) індекс УДК (зліва, зверху, кегель 11);

    2) ініціали, прізвища авторів (зліва, відступ зверху 6 пт, кегель 11, всі прописні, напівжирний);

    3) Організація, Країна (Без абзацу, малі прописні, курсив, жирний, кегель 10, вирівнювання по лівому краю, відступ зверху 6 пт);

    4) назва статті (по центру, відступ зверху 6 пт, кегель 11, великі літери, напівжирний);

    5) анотації й ключові слова до них мовою статті (відступ зверху і знизу 6 пт, зліва і справа 0,7 см, кегель 10, курсив).

    УВАГА! Кількість авторів не має перевищувати чотири. За значного обсягу статті дозволяється збільшити кількість авторів (приблизний розрахунок – дві сторінки тексту на одного автора).

    6) текст статті;

    УВАГА! При наборі тексту статті між словами ставити тільки один знак «пробіл», а точку, кому, двокрапку ставити безпосередньо після слова (без знака «пробіл»).

    7) література (кегель 10);

    8) додаткова інформація;

    9) мовою (мовами) відмінною від мови статті (українською або/та англійською), відступ зверху і знизу 6 пт:

    ініціали, прізвища авторів (кегель 11, всі прописні, курсив);

    назва статті (кегель 11, всі прописні, напівжирний);

    анотації й ключові слова (кегель 10);

    10) відомості про авторів, назва організації, де працюють автори; електронна адреса одного з авторів статті;

    Відступ заголовків (напівжирний шрифт), таблиць, рисунків від тексту зверху 3 пт, знизу 3 пт.

    Формули, на які є посилання, нумерують арабськими цифрами в круглих дужках справа.

    Для набору позначень фізичних величин використовують редактор формул Microsoft Equation 5:

    1) змінні, латинські літери – курсив, Times New Roman;

    2) функції, цифри, українські літери – прямий, Тіmes New Roman;

    3) матриці, вектори – напівжирний, прямий, Times New Roman;

    4) грецькі літери, символи – прямий, Symbol;

    5) розміри: звичайний 11 пт, великий індекс 7 пт, малий індекс 6 пт, великий символ 14 пт, малий символ 11 пт.

    Хімічні формули набирають прямим шрифтом.

    Рисунки виконують у форматах Microsoft Word, TIFF, JPG, BMP (окремий файл). Елементи зображення мають бути якісними (300–600 dpi), чорно-білими, товщина ліній 2 пт.

    Деталі ілюстрації нумерують арабськими цифрами (кегель 10), починаючи з цифри 1, без пропусків і повторень або за годинниковою стрілкою, або по горизонталі зліва направо, або по вертикалі зверху вниз.

    Написи на рисунках заміняють літерами (кегель 10), а криві позначають цифрами (кегель 10), які роз’яснюються в підписах до рисунків.

    Усі рисунки повинні мати підписи, які вирівнюють по центру.

    Підписи до рисунків (кегель 10) не допускається групувати з рисунками.

    УВАГА! У тексті спочатку йде посилання на рисунок, а потім сам рисунок, а не навпаки. рисунки повинні бути обов'язково згруповані, положення рисунка в статті тільки «в тексті». У згрупованому рисунку повинні виконуватися правила переносу слів, не допускаючи їх розриву. Кольорова гамма рисунка повинна вибиратися таким чином, щоб зберігалася його форма і зміст навіть при чорно-білому відтворенні (наприклад, при роздруківці).

    Усі таблиці повинні мати заголовки.

    Нумераційний заголовок таблиць (кегель 11, курсив) вирівнюють по правому краю таблиці, тематичний заголовок таблиці (по центру, кегель 11, напівжирний). Усі рисунки і таблиці повинні мати посилання в тексті і бути розташовані після них.

    УВАГА! У тексті спочатку йде посилання на таблицю, а потім сама таблиця, а не навпаки. Положення таблиці в статті тільки «в тексті».

    Виклад матеріалу має бути ясним, без повторів, без дублювання в тексті даних таблиць та їхніх заголовків, рисунків та підписів до них.

    При виборі одиниць фізичних величин слід дотримуватися Міжнародної системи одиниць (СІ).

    У статті необхідно використовувати термінологію, прийняту Державним стандартом. За науковий зміст викладеного матеріалу і термінологію відповідають автори.

    Абревіатуру розшифровують у тексті статті, починаючи з місця, де вона вперше трапляється.

    У літературі, яка подається в порядку посилання, має відповідати вимогам ДСТУ України.

    Бібліографічні записи повинні бути пронумеровані й мати посилання на джерела в тексті статті в квадратних дужках.

    Посилання на неопубліковані роботи не допускаються.

    Додаткова інформація. Додаткова інформація відділяється від останнього рядка тексту статті 1-й рядком, 1 міжрядковий інтервал. Вказується інформація про надходження статті до редакції (вирівнювання по правому краю) у вигляді – Стаття надійшла до редакції 00.00.2013.

    Наводиться інформація про кожного автора статті.

    Прізвище, ім'я, по батькові (повністю) (жирний, 10 pt Times New Roman) – вчений ступінь, вчене звання, посада, організація, місто розташування організації, країна, e-mail, номер контактного телефону (10 pt Times New Roman).

    До статті додаються рецензія та акт експертизи. До статті можуть бути внесені зміни редакційного характеру без узгодження з автором.

    Статті, що не відповідають зазначеним вимогам, не розглядаються.

    УВАГА! автори несуть відповідальність за наукове та літературне редагування поданого матеріалу, цитат та посилань, проте, редакція залишає за собою право на власне редагування статті чи відмову авторові в публікації, якщо поданий матеріал не відповідає за формою або змістом зазначеним вимогам.

     

  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів розділу "Про журнал".
  • Якщо матеріал подається у рецензований розділ журналу, при оформленні файлу подання були виконані інструкції щодо Гарантій сліпого рецензування.

Керівництво для авторів

Журнал «Проблеми тертя та зношування» входить до переліку наукових фахових видань з технічних наук, затвердженого ВАК України

Журнал включений до міжнародних науково-метричних баз Index Copernicus, EBSCO, WorldCat, Google Scholar.

Стаття має бути структурована (поділена на розділи з заголовками) і у відповідності з вимогами до фахових видань мати такі елементи:

1) постановку проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

2) аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

3) формулювання цілей статті (постановка завдання);

4) виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

5) висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напряму.

Статтю можна подавати у редакцію українською або англійською мовою, надруковану через 1 міжрядковий інтервал.

Кожна сторінка повинна бути підписана всіма авторами.

Мінімальний обсяг статті з рисунками, таблицями, списком літератури, анотаціями — 4 повних сторінки.

Статтю необхідно супроводжувати:

1) рецензією з зазначенням наукового ступеня рецензента, вченого звання, посади, місця роботи, завіреною печаткою;

2) індексом УДК з підписом бібліографа-класифікатора і штампом НТБ;

3) відомостями про авторів українською мовою (окремий файл і надрукована сторінка): прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи (кафедра без скорочень), напрям наукової діяльності, службова й електронна адреси, службовий і домашній номери телефонів;

4) анотаціями з назвою статті українською й англійською мовами;

5) електронним варіантом статті з анотаціями та відомостями про авторів.

Параметри сторінки (170×260 мм); поля дзеркальні: верхнє — 2 см, нижнє — 2 см, внутрішнє — 1,7 см, зовнішнє — 1,8 см; остання сторінка повинна бути заповнена мінімум на 75 %.

Статтю набирають із абзацом — 0,7 см у текстовому редакторі Microsoft Office Word 2003 шрифтом Times New Roman (кегель 11) у режимі автоматичної розстановки переносів та вирівнюванні по ширині у такому порядку:

1) індекс УДК (зліва, зверху, кегель 11);

2) ініціали, прізвища авторів (зліва, відступ зверху 6 пт, кегель 11, всі прописні, напівжирний); 

3) Організація, Країна (Без абзацу, малі прописні, курсив, жирний, кегель 10, вирівнювання по лівому краю, відступ зверху 6 пт);

4) назва статті (по центру, відступ зверху 6 пт, кегель 11, великі літери, напівжирний);

5) анотації й ключові слова до них мовою статті, українською та англійською мовами (відступ зверху і знизу 6 пт, зліва і справа 0,7 см, кегель 10, курсив).

УВАГА! Кількість авторів не має перевищувати чотири. За значного обсягу статті дозволяється збільшити кількість авторів (приблизний розрахунок – дві сторінки тексту на одного автора).

УВАГА! анотація англійською мовою має бути розширеною (обсягом 100-150 слів) і може не збігатись з українською.

6) текст статті; 

УВАГА! При наборі тексту статті між словами ставити тільки один знак «пробіл», а точку, кому, двокрапку ставити безпосередньо після слова (без знака «пробіл»).

 Вставка «Розрив сторінки» не допускається.                     

7) література (кегель 10);

8) додаткова інформація;

9) відомості про авторів, назва організації, де працюють автори; електронна адреса одного з авторів статті. Обов’язково необхідно додати код ORCID кожного автора;

Відступ заголовків (напівжирний шрифт), таблиць, рисунків від тексту зверху 3 пт, знизу 3 пт.

Формули, на які є посилання, нумерують арабськими цифрами в круглих дужках справа.

Для набору позначень фізичних величин використовують редактор формул Microsoft Equation 5:

1) змінні, латинські літери – курсив, Times New Roman;

2) функції, цифри, українські літери – прямий, Тіmes New Roman;

3) матриці, вектори – напівжирний, прямий, Times New Roman;

4) грецькі літери, символи – прямий, Symbol;

5) розміри: звичайний 11 пт, великий індекс 7 пт, малий індекс 6 пт, великий символ 14 пт, малий символ 11 пт.

Хімічні формули набирають прямим шрифтом.

Рисунки виконують у форматах Microsoft Word, TIFF, JPG, BMP (окремий файл). Елементи зображення мають бути якісними (300–600 dpi), чорно-білими, товщина ліній 2 пт.

Деталі ілюстрації нумерують арабськими цифрами (кегель 10), починаючи з цифри 1, без пропусків і повторень або за годинниковою стрілкою, або по горизонталі зліва направо, або по вертикалі зверху вниз.

Написи на рисунках заміняють літерами (кегель 10), а криві позначають цифрами (кегель 10), які роз’яснюються в підписах до рисунків.

Усі рисунки повинні мати підписи, які вирівнюють по центру.

Підписи до рисунків (кегель 10) не допускається групувати з рисунками.

УВАГА! У тексті спочатку йде посилання на рисунок, а потім сам рисунок, а не навпаки. рисунки повинні бути обов'язково згруповані, положення рисунка в статті тільки «в тексті». У згрупованому рисунку повинні виконуватися правила переносу слів, не допускаючи їх розриву. Кольорова гамма рисунка повинна вибиратися таким чином, щоб зберігалася його форма і зміст навіть при чорно-білому відтворенні (наприклад, при роздруківці).

Усі таблиці повинні мати заголовки.

Нумераційний заголовок таблиць (кегель 11, курсив) вирівнюють по правому краю таблиці, тематичний заголовок таблиці (по центру, кегель 11, напівжирний). Усі рисунки і таблиці повинні мати посилання в тексті і бути розташовані після них.

УВАГА! У тексті спочатку йде посилання на таблицю, а потім сама таблиця, а не навпаки. Положення таблиці в статті тільки «в тексті».

Виклад матеріалу має бути ясним, без повторів, без дублювання в тексті даних таблиць та їхніх заголовків, рисунків та підписів до них.

При виборі одиниць фізичних величин слід дотримуватися Міжнародної системи одиниць (СІ).

У статті необхідно використовувати термінологію, прийняту Державним стандартом. За науковий зміст викладеного матеріалу і термінологію відповідають автори.

Абревіатуру розшифровують у тексті статті, починаючи з місця, де вона вперше трапляється.

У літературі, яка подається в порядку посилання, має відповідати вимогам ДАК України.

Бібліографічні записи повинні бути пронумеровані й мати посилання на джерела в тексті статті в квадратних дужках.

Посилання на неопубліковані роботи не допускаються.

Додаткова інформація. Додаткова інформація відділяється від останнього рядка тексту статті 1-й рядком, 1 міжрядковий інтервал. Вказується інформація про надходження статті до редакції (вирівнювання по правому краю) у вигляді – Стаття надійшла до редакції 00.00.2023.

Наводиться інформація про кожного автора статті.

Прізвище, ім'я, по батькові (повністю) (жирний, 10 pt Times New Roman) – вчений ступінь, вчене звання, посада, організація, місто розташування організації, країна, e-mail, номер контактного телефону (10 pt Times New Roman), код ORCID.

До статті додаються рецензія та акт експертизи. До статті можуть бути внесені зміни редакційного характеру без узгодження з автором.

Статті, що не відповідають зазначеним вимогам, не розглядаються.

УВАГА! До статті необхідно додавати ТРАНСЛІТЕРОВАНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ («References») окремою сторінкою, повторюючи список літератури, який подається українською мовою, незалежно від того, є в ньому іноземні джерела чи ні. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються в списку, наведеному на латиниці. Необхідно в опис джерела вносити всіх авторів, не скорочуючи їх до трьох, як це рекомендовано діючими у нас державними стандартами. Для транслітерації необхідно користуватись онлайн-конвертерами (наприклад, http://ukrlit.org/transliteratsiia).

Якщо стаття подається англійською мовою, то посилання українською мовою мають бути перекладені англійською і повторювати список літератури не потрібно.

УВАГА! автори несуть відповідальність за наукове та літературне редагування поданого матеріалу, цитат та посилань, проте, редакція залишає за собою право на власне редагування статті чи відмову авторові в публікації, якщо поданий матеріал не відповідає за формою або змістом зазначеним вимогам.

 

Приклад оформлення основних елементів статті

УДК 620.198

DOI: 10.18372/0370-2197.

В. М. ГОЛУБЕЦЬ1, М. І. ПАШЕЧКО2, ….

1Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна

2Люблінський технічний університет «Люблінська політехніка», м. Люблін, Польща

ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ЕЛЕКТРОІСКРОВИХ ПОКРИТТІВ, ОТРИМАНИХ
ІЗ ПОРОШКОВИХ ДРОТІВ, У КОНТАКТІ З ДЕРЕВИНОЮ

У роботі досліджено основні трибологічні характеристики (величини зносу і коефіцієнтів тертя) інструментальної сталі 9ХС після гартування і низького відпуску з нанесеними на робочу поверхню електродами з порошкових дротів електроіскровими покриттями (ЕІП) в контакті з деревиною залежно від породи деревини, її вологості та напрямку волокон. Встановлено вплив хімічного складу порошкових дротів різних систем на фрикційну поведінку досліджуваних матеріалів в умовах контактної взаємодії при зворотно-поступальному русі. Виявлено, що знос ЕІП з вологою деревиною більший в порівнянні з сухою. Охарактеризовано вплив вологи на тестування вибраної трибосистеми з ЕІП. Зафіксовано більші значення коефіцієнта тертя в контакті з вологою деревиною. За обраних умов тестування пари тертя «сталь 9ХС-деревина» встановлено нормальне механохімічне зношування з утворенням вторинних структур, які зазнають періодичного руйнування і відновлення.

Ключові слова: коефіцієнт тертя, зношування, електрод, дріт порошковий, покриття електроіскрове, деревина, напрям волокон, закрите різання.

Вступ. ...

Аналіз останніх досліджень та публікацій. …

Постановка завдання. ....

Текст статті...

Висновки. ....

Список літератури

  1. Голубець В.М. Підвищення стійкості метало- і дереворізального інструменту на-несенням електроіскрових покриттів / В.М.Голубець, І.М.Гончар, Ю.С.Шпуляр // Наук. вісник НЛТУ України. Т.28, 2018, № 2. – С. 111-114.

 

Стаття надійшла до редакції 00.00.2023

Голубець Володимир Михайлович – д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри прикладної механіки і технології машинобудування Національного лісотехнічного університету України, email@com.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-2540-3493

Пашечко Михайло Іванович – д-р техн. наук, професор кафедри основ техніки Люблінського технічного університету «Люблінська політехніка», email@com.edu.ua, https://orcid.org/0000-0001-9317-6141

На окремій сторінці

  1. M. HOLUBETS, M. I. PASHECHKO, …

WEAR RESISTANCE OF ELECTRIC-SPARK COATINGS, OBTAINED FROM POWDER WIRE, IN CONTACT WITH WOOD

The paper investigates the main tribological characteristics (wear values and friction coefficients) of electric-spark coating (ESC), which was applied to the working surface of the 9XC tool steel using powder wire electrodes, in contact with wood depending on the species of the wood. its moisture content and the wood grain. The ESC was applied to the tool steel after hardening and low tempering. Determined was the influence of the chemical composition of powder wires of various systems on the frictional behavior of the materials under study in the conditions of contact interaction during reciprocating motion. It was found that ESC wear in contact with wet wood is greater than in contact with dry wood. The influence of moisture on the tribological characteristics of the selected ESC system is characterized. A higher value of the coefficient of friction in contact with wet wood was recorded. Under the selected testing conditions for the friction pair «9XC steel-wood», normal mechanochemical wear was determined with the formation of secondary structures that are subject to periodic destruction and restoration.

References

  1. 1. Holubets V. M., Honchar І. М., Shpuliar Yu. S. Pidvyshchennia stiikosti metalo- i derevorizalnoho instrumentu nanesenniam elektroiskrovykh pokryttiv. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 2018. Т.28, № 2. S. 111-114.

 

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.