Метод фантомних вузлів в задачі інтерполяції тригонометричними сплайнами
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.4.6362Ключові слова:
ВузлиАнотація
Досліджено метод фантомних вузлів для випадку, коли в ролі наближуючої функції викорис-товуються тригонометричні сплайни [2]. Цей метод полягає в тому, що до послідовності за-даних інтерполяційних вузлів додається парна кількість фантомних вузлів; значення в цих вуз-лах вибираються з урахуванням оцінок похідних, які оцінюються через поділені різниці. Наведе-но тестові приклади; для цих прикладів похибка інтерполяції значно зменшується.Посилання
Денисюк В.П. «Про деякі методи покращення збіжності рядів Фур’є та інтерполяційних тригонометричних многочленів». Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. праць. – К: НАУ, 2012. – Випуск 3(39). – с. 39-42.
Денисюк В.П. Сплайни та сигнали. – К: ЗАТ «ВІПОЛ», 2007. – 228 с.
Стечкин С.Б., Субботин Ю.Н. Сплайны в вычислительной математики. – М. «Наука», 1976.-248с.
Денисюк В.П., Негоденко О.В. «Вплив гладкості інтерполяційних тригометричних сплайнів на похибку інтерполяції» подано до друку.
Корнейчук Н.П. Сплайны в теории приближения. – М. «Наука»,1984- с.352.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
