Method of phantom nodes in the interpolation problem trigonometric splines
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.4.6362Keywords:
ВузлиAbstract
A method of phantom nodes for the case when trigonometric splines are used in the role of theapproximating function is studied [2]. This method involves the fact that a sequence of giveninterpolation nodes are added to an even number of phantom nodes; and the values in these nodes areselected based on estimates of the derivatives, which are measured through the divided differences.Test examples are given; the interpolation error is significantly reduced for these examples.References
Денисюк В.П. «Про деякі методи покращення збіжності рядів Фур’є та інтерполяційних тригонометричних многочленів». Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. праць. – К: НАУ, 2012. – Випуск 3(39). – с. 39-42.
Денисюк В.П. Сплайни та сигнали. – К: ЗАТ «ВІПОЛ», 2007. – 228 с.
Стечкин С.Б., Субботин Ю.Н. Сплайны в вычислительной математики. – М. «Наука», 1976.-248с.
Денисюк В.П., Негоденко О.В. «Вплив гладкості інтерполяційних тригометричних сплайнів на похибку інтерполяції» подано до друку.
Корнейчук Н.П. Сплайны в теории приближения. – М. «Наука»,1984- с.352.
Downloads
Issue
Section
Статті
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).