ПАРАДИГМА СКЛАДАННЯ: РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙ У ПАКУВАННІ ЗАВДЯКИ СТРУКТУРНОМУ ПРОЄКТУВАННЮ, КІНЕМАТИЦІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ МАТЕРІАЛІВ

Анотація

Метою статті є розкриття поняття «парадигма складання» – застосування структурно-інженерного оригамі та принципів складання – як ключового та недостатньо дослідженого чинника сучасних інновацій у дизайні пакування. Автори стверджують, що ця парадигма принципово змінює фокус проєктування з візуальної естетики та вибору матеріалів на створення цінності, закладеної в геометричній структурі упаковки, її кінематичній поведінці та функціональній інтеграції. Методологія. Дослідження ґрунтується на якісному методі множинного кейс- аналізу. Було відібрано вісім різнорідних та інноваційних прикладів пакування, які системно проаналізовано. Аналітична модель оцінює кожен кейс відповідно до основних принципів парадигми складання, включаючи інженерну структурну цілісність, контрольовану кінематику, безшовну інтеграцію функціональних елементів і взаємодію між матеріалом і структурою. Результати. Результати аналізу підтвердили, що саме інженерне осмислення просторової структури пакування в межах парадигми складання виступає ключовим чинником формування його функціональної цінності. Такий підхід стимулює інновації в п’яти ключових напрямах: забезпечує функціональну трансформацію завдяки впровадженню вторинного використання; підвищує досвід споживачів, перетворюючи процес розпакування на запам’ятовуваний ритуал; забезпечує вбудовану функціональну інтеграцію елементів у монолітну форму; досягає системної ефективності у використанні матеріалів та логістиці; сприяє відчутному вираженню бренду, коли фізична структура сама по собі передає переконливу історію бренду. Наукова новизна. У статті запропоновано всебічну теоретичну модель і практичний аналіз підходу до дизайну пакування, в основі якого – структура. Робота виходить за межі традиційної дискусії про матеріали та графіку, висуваючи на перший план геометричну та механічну винахідливість як головну рушійну силу створення інтелектуальних, ефективних і змістовних рішень у пакуванні, що відповідають актуальним викликам сталого розвитку, залучення споживачів і ринкової диференціації. Практична значущість. Поняття «парадигма складання» обґрунтовано як прикладну методологію дизайну, продемонстровано її через портфоліо з восьми інноваційних кейсів, що ілюструють принципи функціональної трансформації, контрольованої кінематики та монолітної інтеграції. Отримані результати мають прикладну цінність для дизайнерів, інженерів та бренд-менеджерів, пропонуючи стратегії створення інтелектуального, ефективного й змістовного пакування.