АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОТЕСТНОМУ САМОВИРАЖЕННІ ЧЕРЕЗ АКТИ ПРЯМОЇ ДІЇ

Анотація

Анотація. Метою дослідження є аналіз ролі візуального мистецтва як інструменту протестного самовираження через пряму дію та активізм. Дослідження спрямоване на вивчення прикладів використання графіті, муралів, плакатів тощо як засобів мобілізації, формування альтернативних наративів і передачі соціально-політичних меседжів. Методологія. У роботі застосовано комплексний методологічний підхід, який поєднує кілька наукових методів для глибокого аналізу візуального активізму. Зокрема, проведено систематизацію та структурний аналіз широкого спектру мультимедійних джерел, що дало змогу виділити основні елементи та закономірності формування протестного мистецтва. Застосовано порівняльний кейс-стаді-аналіз (конкретного аналізу), завдяки якому досліджено історичні та сучасні приклади протестних практик у різних культурних та політичних контекстах. Також використано метод контент-аналізу (відеоматеріали, аудіоматеріали, зображення) для вивчення візуальних образів і символів, які використовуються у публічному просторі та мережі Інтернет. Результати. Дослідження демонструє, що візуальне мистецтво є інструментом мобілізації та ненасильницького опору, здатним трансформувати публічний простір і створювати альтернативні форми комунікації. Аналіз прикладів сучасних протестних рухів свідчить про універсальність художніх засобів у передачі ідей та формуванні колективної свідомості. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі візуального мистецтва як засобу прямої дії у контексті сучасних протестних рухів, соціально-політичних висловлювань кінця XX–XXI ст. Особливу увагу приділено українському досвіду, що включає приклади мистецького спротиву під час Революції гідності та повномасштабної війни. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів в освітній практиці, зокрема в навчальних програмах вищої художньої освіти, які орієнтовані на розвиток соціально критичного мислення. Окрім того, дослідження може бути корисним у діяльності правозахисних організацій, які використовують мистецтво як інструмент публічної комунікації та підтримки прав людини.