ТЕХНІКО-ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ СУЧАСНОГО СВІТИЛЬНИКА В КОНТЕКСТІ АТМОСФЕРНОЇ ЕСТЕТИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.29

Ключові слова:

атмосферна естетика, сучасний дизайн світильників, естетичне сприйняття, світло і тінь, емоція й атмосфера, адаптивне освітлення.

Анотація

Мета. Метою дослідження є вивчення естетичного сприйняття сучасних світильників крізь призму атмосферної естетики. Особливу увагу зосереджено на аналізі взаємодії світла і тіні, кольорових рішень та матеріалів, які формують багаторівневі естетичні ефекти у просторі. Дослідження прагне визначити, які саме характеристики освітлення найбільш ефективно сприяють створенню комфортного, емоційно насиченого та естетично збалансованого середовища. Методологія. У дослідженні застосовано змішаний підхід, що поєднує кількісні та якісні методи. Було проведено опитування серед користувачів з метою виявлення суб’єктивного сприйняття різних типів освітлення, а також напівструктуровані інтерв’ю з дизайнерами інтер’єру та освітлення. Додатково виконано аналіз кейсів сучасних дизайнерських рішень світильників, а також використано комп’ютерне моделювання та світлотехнічні експерименти. Завдяки цьому вдалося оцінити, як зміна інтенсивності світла, його кольорової температури, напрямку, текстури матеріалів і тіньових ефектів впливає на загальну атмосферу простору. Результати. Отримані результати свідчать, що ключовими факторами естетичної привабливості сучасних світильників є гармонійне поєднання світла і тіні, тепла або нейтральна кольорова температура, тактильна виразність матеріалів, а також динамічність або гнучкість освітлення відповідно до контексту використання. Користувачі схильні віддавати перевагу освітлювальним рішенням, які не тільки забезпечують візуальний комфорт, але й викликають позитивні емоції та сприяють зануренню в певний настрій або атмосферу. Крім того, зафіксовано зростання попиту на інтелектуальні та інтерактивні системи освітлення, які дозволяють користувачам адаптувати параметри світла під власні потреби й настрої. Наукова новизна. Дослідження розширює межі традиційного підходу до дизайну освітлення, поєднуючи його з теоретичними засадами атмосферної естетики та перцептивної психології. Запропоновано нову міждисциплінарну модель оцінювання естетичної якості світильників, яка враховує не лише їхню форму та функціональність, а й здатність формувати емоційно-насичене просторове середовище через сенсорне сприйняття світла. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути корисними для дизайнерів, архітекторів, інженерів та виробників освітлювального обладнання. Запропоновані принципи можуть бути застосовані в проєктуванні житлових, комерційних та громадських інтер’єрів, де важливо досягти не лише візуального балансу, а й атмосферної виразності. Це відкриває нові перспективи для створення більш інтуїтивно зрозумілих, адаптивних і емоційно насичених середовищ через засоби світла.

Посилання

Chapman D. Context-based Sound and the Ecological Theory of Perception. Organised Sound. 2017. № 2. Р. 42–50. https://doi.org/ 10.1017/S1355771816000327

Custers P. J. M., De Kort Y. A. W., IJsselsteijn W. A. Lighting in retail environments: atmosphere perception in the real world. Lighting Research and Technology. 2010. № 42. P. 331–343. https://doi.org/ 10.1177/1477153510377836

Dorrian M. Museum atmospheres: notes on aura, distance and affect. The Journal of Architecture. 2014. № 19. Р. 187–201. https://doi.org/10.1080/1360 2365.2014.913257

Gernot B. The Aesthetics of Atmospheres. Edited by Jean- Paul Thibaud. London: Routledge. 2017. https://doi.org/ 10.4000/ambiances.1065 [5] Rauh A. The Atmospheric whereby: Refections on Subject and Objeet. Open Philosophy. 2019. № 2. P. 147–159. https://doi.org/10.1515/opphil- 2019-0017

Sloane M. Tuning the Space: Investigating the Making of Atmospheres through Interior Design Practices. Interiors. 2014. № 5. Р. 297–314. https://doi.org/10.275 2/204191114X14126916211184

Trigg D. Atmospheres, inside and out. Environment and Planning D: Society and Space. 2016. № 34(4) Р. 763–773. https://doi.org/ 10.1177/0263775816660660

刘霞. 基于氛围美学视角的乡村旅游审美体验提升 研究. 文化产业, 2021. № 3. 第. 99–102.

吴斯. 符号· 仪式· 权力: 气氛美学视域下实 体书店空间价值的再思考. 电子技术及信息科学. 2021. (11). 第. 44–49. URL: 10.13786/j.cnki.cn14-1066/g2. 2021.11.007

张慧.气氛美学视域下金陵十二钗女性空间的视觉 设计[硕士学位论文,南京林业大学. 2022. URL: 10.27242/d. cnki.gnjlu.2022.000444

杨丽, 彭程. 基于氛围现象学的色彩研究[J]. 色 彩, (03). 第. 109–111.

杨光.色彩、空间与光——气氛现象学和美学视角 的考察.北京电影学院学报. 2024. №02. 第. 20–28.

欧阳丹. 格诺特·波默气氛美学研究[硕 士学位论文,西北师范大学. 2022. URL: 10.27410/ d.cnki.gxbfu.2022.000970

王丹, 陈顺和. 基于美学和生态双重视野下的现代 家用灯具设计研究. 现代装饰 (理论). 2016. Iss. 03. 第. 14–15.

王智颖. 气氛美学视角下的陶瓷艺术审美与 批评研究. 陶瓷研究. 2021. № 36 (01). 第. 67–70. DOI: 10.16649/j.cnki.36-1136/tq.2021.01.019.

程煜. 基于现象学视角的氛围美学研究[D]. 西南 大学, 西南大学. URL: 10.27684/d.cnki.gxndx. 15花烨. 基 于气氛美学理论的国潮插画设计美学研究. 中国包装. 2023. №. 43(08). 第. 97–99.

董雅楚, 杜清兰. 基于氛围美学视角的当代表演杂 技剧的审美接受与潜力[J]. 艺术评论. 2024. № 4. 第. 33–41. URL: 10.16364/j.cnki.cn11-4907/j.2024.04.003

蒋博雅, 黄宝麟, 刘少瑜, 等. “ 驻足” - 美 学视角下消费空间的艺术化设计分析. 家具与室内装饰. 2022. № 29 (04). 第. 102–107. URL: 10.16771/ j.cn43-1247/ts.2022.04.019

邹馨悦. 气氛美学视角下的绘本设计艺术研 究. 西部皮革. 2021. № 10. 第. 26–27. URL: 10.20143/ j.1671-1602.2021.10.014

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-27

Як цитувати

Цзінцзін, М., & Васильєва, О. С. (2025). ТЕХНІКО-ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ СУЧАСНОГО СВІТИЛЬНИКА В КОНТЕКСТІ АТМОСФЕРНОЇ ЕСТЕТИКИ. Теорія та практика дизайну, (36), 304–312. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.29

Номер

Розділ

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО