ГРАФІЧНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ У ВИРІШЕННІ ВІЗУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.17Ключові слова:
візуалізація, графічний дизайн, дизайн середовища, об’єкт дизайну, зоровий образ, зорове сприйняття, проєктна графіка.Анотація
Анотація. Мета статті – дослідження застосування графічної формалізації у проєктній діяльності, аналіз конкретних прийомів виконання формалізованих візуалізацій під час використання сучасного інструментарію. Методологія. У роботі застосовано теоретичні методи аналізу і синтезу, аналогії формалізації, спостереження, співставлення та порівняльно-типологічного аналізу. Використано деякі теоретичні положення та рекомендації, розроблені американським художником У. Боуменом для ефективного візуального представлення науково-технічної інформації. Матеріалами даного дослідження стали портфоліо дизайнерів, зразки друкованої продукції, які вирізняються використанням ефективних візуалізацій для пояснення інформації. Результати. За широкого впровадження нових цифрових графічних інструментів відбувається зростання операційних можливостей у побудові зображень. Пошук найбільш лаконічних та ємних форм передачі інформації пов’язаний із завданнями комунікації, що підтверджують теоретики дизайну. Упродовж еволюції графічних засобів винайдено низку прийомів ефективного зображення властивостей об’єктів (видимих і прихованих за звичайних умов), які дають змогу будувати візуальні моделі для аналізу та пошуку концептуалізації різних аспектів проєктного завдання. Основними такими аспектами, які аналізуються у даній роботі, є зовнішній вигляд, структура, організація, принцип роботи, кількісні співвідношення, положення у просторі. Розглядається питання впливу формалізованих зображень на творчий процес. Виявлено, що графічна формалізація даних властивостей здатна не лише збільшити інформативність проектного продукту, а й спрямувати проєктувальника на якісніший, ефективніший шлях дослідження, значно розширити поле уявлень, стимулювати на переосмислення завдання та генерування нових ідей. Інші питання формалізації пов’язані з побудовою символів, піктограм, іконок, інформаційної графіки, які в простих і зрозумілих формах здатні нести достатній обсяг інформації. Висвітлюються основні принципи формалізації зображень під час розроблення даної номенклатури графічної продукції. Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що виявлено малодосліджену властивість формалізації у завданнях дизайну, суттєво розширено уявлення про використання її прийомів у дизайн-практиці. Практична цінність даної роботи полягає у можливості використання її результатів у проєктній практиці дизайну, в освітніх процесах, подальших дослідженнях мистецтвознавства, архітектури, дизайну.
Посилання
Бердинських С.О. Вплив візуальних моделей на оцінку рішень у дизайн-практиці. Art and Design. 2024. № 4 (28). С. 76–88. DOI: https://doi.org/ 10.30857/2617-0272.2024.4.6.
Борисов В. Шрифтова композиція як майданчик для графічних експериментів. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип. 37. Т. 1. С. 21–26. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/37-1-4.
Кухар Г.М. Графічна формалізація об’єктів дизайну. Традиції та інновації у сучасному дизайні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Івано-Франківськ, 25 квітня 2024 р. Івано-Франківськ : Університет Короля Данила, 2024. С. 78–81.
Яковлєв М.І. Композиція + геометрія. Київ : Каравела, 2007. 240 с.
Яковлєв М. Формалізація та моделювання як ефективний засіб сучасного дизайн-моделювання. Вісник Закарпатського художнього інституту. 2014. Вип. 5. С. 75–77.
Bammes G. The Complete Guide to Anatomy for Artists & Illustrators. Search Press, 2017. 504 p.
Bowman W.J. Graphic communication. New York: John Wiley & Sons, 1968. 222 p.
Burns A. Communicative information visualizations: How to make data more understandable by the general public. PhD thesis, 2022. 201 p. DOI: https://doi.org/10.7275/30844079.
Chandler D. Semiotics: The Basics (4th ed.). Routledge, 2022. 384 p. DOI: https://doi.org/ 10.4324/9781003155744.
Dasu K., Kuo Y., Ma K. VisActs: Describing Intent in Communicative Visualization. ArXiv, abs/2309.05739. 2023. P. 1–11. DOI: https://doi.org/ 10.48550/arXiv.2309.05739.
Francis G.K. A Topological Picturebook. Springer Science & Business Media, 2013. 194 p.
Hou G., Pan Y. What’s Behind the Graphic? The Impact of Pictogram-Semantic Mapping Structure on Icon Understanding. International Journal of Human– Computer Interaction. 2025. Latest article. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1080/10447318.2025.2466063.
Mazor E.L. Symbolism as the Language of Millennials. Linguistics Senior Research Projects. 2018. Vol. 19. P. 1–28 URL: https://digitalcommons.cedarville. edu/linguistics_senior_projects/19/ (дата звернення: 25.04.2025).
Mihai D., Hare J. Learning to draw: Emergent communication through sketching. Advances in neural information processing systems. 2021. Vol. 34. P. 7153–7166. DOI: https://doi.org/10.48550/ arXiv.2106.02067.
Quadri G., Rosen P. A Survey of Perception- Based Visualization Studies by Task. IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics. 2021. Vol. 28, №12. P. 5026–5048. DOI: https://doi.org/10.48550/ arXiv.2107.07477.
Quispel A., Maes A., Schilperoord J. Aesthetics and Clarity in Information Visualization: The Designer’s Perspective. Arts. 2018. Vol. 7(4), 72. DOI: https://doi.org/10.3390/arts7040072.
Roussou M., Drettakis G. Photorealism and non-photorealism in virtual heritage representation. In First Eurographics Workshop on Graphics and Cultural Heritage. 2003. P. 51–60. DOI: https:// doi.org/ 10.2312/ VAST/VAST03/051-060.
Sánchez R.T. Data visualization: pathways between art and science in the production and consumption of images. Fonseca, Journal of Communication. 2021. №23. P. 39–60. DOI: https://doi.org/10.14201/ fjc2021233960.
Sueur C., Martinet L., Beltzung B., Pelé M. (2022). Making drawings speak through mathematical metrics. Human Nature. 2022. №33(4). P. 400–424. DOI: https:// doi.org/ 10.1007/s12110-022-09436-w.
Szot J. Looking for truth. Photorealistic and non-photorealistic architectural visualizations. Defining the Architectural Space – The Truth and Lie of Architecture. 2020. Vol. 8. P. 63–71. DOI: https://doi.org/ 10.23817/2020.defarch.8-6.
Xiong, C.Y.Y. Perceptual and Cognitive Affordances of Data Visualizations. PhD thesis, Northwestern University, 2021. 163 p. DOI: https:// doi.org/10.21985/n2-yqk2-5862.
Yang J., Fan J.E. Visual communication of object concepts at different levels of abstraction. arXiv preprint arXiv:2106.02775. 2021. DOI: https://doi.org/ 10.48550/arXiv.2106.02775.
Zender M., Mejía G.M. Improving icon design: through focus on the role of individual symbols in the construction of meaning. Visible Language. 2013. № 47(1). P. 66–89. URL: https://www.academia.edu/24434080/ Improving_Icon_Design_through_focus_on_the_role_ of_individual_symbols_in_the_construction_of_meaning (дата звернення: 20.04.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Святослав Олександрович Бердинських, В’ячеслав Анатолійович Солопов, Оксана Іванівна Латій, Олена Іванівна Яків’юк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
