ТЕНДЕНЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ ПАМ’ЯТОК МУЗЕЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.6Ключові слова:
культурна спадщина, архітектурні об’єкти, реставрація, музейні комплекси, інноваційні технології, збереження автентичності, реставраційні підходи, архітектурні пам’ятки.Анотація
Анотація. У дослідженні розглянуто загальні аспекти відновлення музейно-виставкових об’єктів в Україні на прикладі шести архітектурних пам’яток. Проаналізовано використані методи реконструкції, збереження автентичності та інтеграції сучасних технологій. Особливу увагу приділено питанням адаптації історичних будівель до музейних потреб. Виявлено основні тенденції реставраційної практики, а також окреслено виклики, пов’язані з інклюзивністю та сталим розвитком культурної спадщини. Мета. Метою дослідження є визначення основних тенденцій ефективного відновлення музейних споруд в Україні на основі аналізу прикладів відновлення пам’яток архітектури, літературних джерел і наукових публікацій. Методологія. Дослідження здійснене шляхом аналізу наукових і технічних публікацій, історичних джерел та практичних прикладів реставрації. Використано порівняльний метод для оцінки ефективних підходів до відновлення музейних об’єктів, що дало змогу встановити закономірності та визначити основні тенденції успішної реставрації. Результати. Установлено, що ефективність реставрації залежить від поєднання традиційних методів із сучасними технологіями та інноваційними будівельними матеріалами. Визначено оптимальні підходи до збереження архітектурних пам’яток, що враховують технічні, історичні та культурні аспекти. Наукова новизна. Дослідження уточнює особливості поєднання традиційних реставраційних підходів із новітніми технологіями для забезпечення довготривалої збереженості архітектурних об’єктів. Доповнено важливість поєднання новітніх технологій із традиційними методами реставрації для досягнення тривалої стійкості та збереження автентичності об’єктів. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення методичних рекомендацій із реставрації та адаптації музейно-виставкових об’єктів. Запропоновані принципи можуть бути використані для реставраційних проєктів в Україні, допомагаючи зберігати культурну ідентичність та інтегрувати сучасні функціональні рішення.
Посилання
Асадчева Т. Музею води – 20: цікаві факти про водно-інформаційний центр столиці. Вечірній Київ. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/83249/ (дата звернення: 21.03.2025).
Бевза М. Комплексні наукові дослідження в реставрації пам’яток архітектури. Львів : Растр-7, 2022. 346 с.
Будівля Харківського історичного музею. museum.kh.ua. URL: https://museum.kh.ua/ about/museum-history/budinok-muzeyu.html (дата звернення: 23.03.2025).
Давидова Ю., Рязянцева А. Історичний музей у Харкові може потрапити до держпрограми «Велика реставрація». Суспільне Харків. URL: https://suspilne. media/kharkiv/204754-istoricnij-muzej-u-harkovi-mozepotrapiti- do-derzprogrami-velika-restavracia/ (дата звернення: 23.03.2025).
Золоті ворота – найдавніша споруда Східної Європи. Софія Київська. URL: https://st-sophia.org.ua/ uk/muzeyi/zoloti-vorota/zoloti-vorota/ (дата звернення: 23.03.2025).
Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text (дата звернення: 23.03.2025).
Крижева Т. «Гетьманська столиця» у Батурині: як українці відновлювали знищене військами Меншикова і скільки це коштувало. Суспільне Чернігів. URL: https://suspilne.media/chernihiv/506605- getmanska-stolica-u-baturini-ak-ukrainci-vidnovluvaliznisene- vijskami-mensikova-i-skilki-ce-kostuvalo/ (дата звернення: 20.03.2025).
Музей води – Історія київського водогону. Місто Кия – Ваш гід по Києву: афіша, заклади та цікаві місця. URL: https://mistokyia.ua/interestingplaces/ museums/muzei-vody (дата звернення: 23.03.2025).
Найцінніша колекція світового мистецтва в Україні, заснована Богданом і Варварою Ханенками. Найцінніша колекція світового мистецтва в Україні, заснована Богданом і Варварою Ханенками. URL: https://khanenko.museum/uk/pro-musey/ istoriya (дата звернення: 23.03.2025).
Олійник О.П., Чижевський О.П. Засади відновлення культурної спадщини в умовах повоєнної відбудови України. Теорія та практика дизайну. 2024. № 31. С. 53–60. URL: https://doi.org/ 10.32782/2415-8151.2024.31.6 (дата звернення: 23.03.2025).
Палац Потоцьких. Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького. URL: https:// lvivgallery.org.ua/museums/palac-potockyh (дата звернення: 23.03.2025).
Прибєга Л. В. Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект. Київ : Ін-т культурології НАМ України, 2016. 256 с.
Ремешило-Рибчинська О., Брич М. Відтворення архітектурного образу втраченої пам’ятки за допомогою мультимедійних технологій (на прикладі церкви XVIII ст. у с. Підгірці). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2013. № 757. С. 36–40.
Учасники проєктів Вікімедіа. Водно- інформаційний центр – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https:// u k . w i k i p e d i a . o r g / w i k i / В о д н о - і н ф о р м а ц і й н и й _ центр (дата звернення: 23.03.2025).
Учасники проєктів Вікімедіа. Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Національний_музей_мистецтв_імені_Богдана_та_ Варвари_Ханенків (дата звернення: 23.03.2025).
Учасники проєктів Вікімедіа. Палац Розумовського (Батурин). Вікіпедія. URL: https:// u k . w i k i p e d i a . o r g / w i k i / П а л а ц _ Р о з у м о в с ь к о г о _ (Батурин) (дата звернення: 23.03.2025).
Учасники проєктів Вікімедіа. Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_ історичний_музей_імені_М._Ф._Сумцова (дата звернення: 23.03.2025).
Харківський історичний музей. Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва. URL: https://www.cultura.kh.ua/uk/cultural-institutions/ museums/1448-harkivskij-istorichnij-muzej (дата звернення: 23.03.2025).
Contributors to Wikimedia projects. Potocki palace, lviv – wikipedia. Wikipedia, the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Potocki_Palace,_ Lviv (дата звернення: 23.03.2025).
Rybchynskyi O., Bevz M., Voloshynets V. Application of polymeric dispersion for cleaning surface of architecture monuments. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. 2019. Т. 2019, № 1s. С. 148–152. URL: https://doi.org/10.23939/sa2019.1s.148 (дата звернення: 23.03.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Володимир Григорович Крижановський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










