ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ БУДІВЕЛЬ АЕРОДРОМНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ ВЕЖ

Анотація

Анотація. До ознак сталого розвитку сучасних аеропортів відносять і створення складних за технологічними, конструктивними та інженерними рішеннями планувальних вузлів та комплексів. Особливе місце серед них займають будівлі аеродромно-диспетчерських веж (далі – АДВ). Розрахункові висоти будівель АДВ перетворюють їх на домінанти просторової організації аеропортів та приаеродромних територій. Це посилює вимоги до формоутворення, потребує вибору відповідних прийомів виявлення форми об’єктів, які, з одного боку, мають специфічне технологічне призначення, з іншого – можуть сприяти перетворенню будівель АДВ на найхарактерніші ознаки забудови аеропорту. Мета – оприлюднення результатів дослідження особливостей формування об’ємно-просторової структури будівель АДВ. Методологія. Дослідження базується на вивченні та аналізі проєктних, графічних та фотографічних матеріалів; норм проєктування; методів та прийомів, найбільш поширених у світовій та вітчизняній практиках проєктування та будівництва висотних будівель громадського та спеціального призначення. Метод дослідження – системний підхід до вивчення об’єкта як складника системи просторової організації аеропортів та зон їхнього впливу. Результати. Досліджено роль будівель АДВ та місць їх можливого розташування у системі просторової організації аеропортів; головні чинники впливу на об’ємно-просторову структуру (2); типологічні характеристики (5). Виявлено особливості побудови архітектурної форми та забезпечення її взаємозв’язку з навколишнім середовищем (оточенням). Особливу увагу приділено будівлям АДВ (5), побудованим або запланованим для будівництва на території аеропортів України в першій чверті ХХІ ст. Наукова новизна. Виявлено прийом створення східчастої композиційної структури, коли побудова форми будівлі АДВ базується на сполученні по вертикалі об’ємних елементів, які поступово збільшують її об’єм та розмір. Він може доповнити існуючу систему прийомів виявлення форми висотних об’єктів громадського та спеціального призначення; бути використаним для подальших досліджень та практичної реалізації. Практична значущість. Отримані результати впроваджено у процес навчання здобувачів вищої освіти за спеціальностями G17 «Архітектура та містобудування», G18 «Геодезія та землеустрій», G19 «Будівництво та цивільна інженерія» у Державному підприємстві «Державний університет «Київський авіаційний інститут». Зокрема, використано під час формування робочих навчальних програм дисциплін «Будівлі та споруди аеропортів», «Об’єкти критичної інфраструктури (авіаційний транспорт)», «Містобудівні аспекти розвитку аеропортів», «Урбанізація територій, наближених до аеропортів» тощо.