ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ОФОРМЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БУДІВЛІ ПО ВУЛ. СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, № 5 У М. ДНІПРО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.35.41Ключові слова:
мистецтво, архітектура, дизайн, архітектурно-художнє оформлення, композиція фасадуАнотація
Метою статті є визначення особливостей історії існування та архітектурно-художнього оформлення пам’ятки архітектури місцевого значення «Громадська будівля», охоронний № 3, по вул. Січових стрільців, № 5 у м. Дніпрі. Методологія дослідження базується на вивченні та аналізі історичних даних про будівлю, аналізі її архітектурно-художнього оформлення в контексті архітектурно-містобудівного та художнього розвитку забудови Дніпра. Науковою новизною є те, що дослідження є першим комплексним дослідженням цієї будівлі в контексті вивчення історії її існування та аналізу архітектурно-художнього оформлення її фасадів й інтер’єрів. Практична значущість полягає в тому, що результати дослідження, а саме визначені особливості історії існування та архітектурно-художнього оформлення досліджуваної будівлі, можуть бути використані для складання облікової документації на пам’ятку в процесі ухвалення проєктних рішень щодо її реставрації та пристосування, для популяризації культурної спадщини Дніпра тощо. Архітектурно-художнє рішення головного фасаду витримано в контексті ордерної «класицизувальної» архітектурно-художньої образності, утім, поеклектичному воно досить суперечливе. Фасад потинькований та оформлений ретельно виконаними ліпними декоративними елементами архітектурно-художнього оздоблення, що адресовано до мотивів ордерної стилістики, проте його загальна фронтальна композиція суттєво трансформована відносно прототипів історичної ордерної архітектури. За основу фронтальної композиції головного фасаду взято традиційну для ордерних стилів центральноосьову доцентрову композиційну схема з акцентуванням на центр портиком. Фасад налічує 11 осей прорізів, композиційний центр фасаду на рівні другого поверху виділений пілястровим портиком, підвищеним над боковими частинами. Але всупереч канонам ордерної архітектури, бокові частини тридольної фронтальної композиції не рівні – ліва бокова частина налічує чотири осі прорізів, а права – три.
Посилання
Про охорону культурної спадщини : Закон України від 8 червня 2000 року № 1805-III / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 (дата звернення: 24.02.2025).
Акт технічного стану об’єкта культурної спадщини («Громадський будинок», пам’ятка архітектури місцевого значення, охорон. № 3) / Жуланова О. Г., Лиштва Н. Ю. / Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. Дніпро, 2023.
Водзинський Є. Є. Принципи та методи охорони видового розкриття пам’яток архітектури в краєвиді історичних міст (1970–1990-і рр.) : автореф. дис. ... канд. арх. : 18.00.01 Київ, 2011.
Вулиці і площі Дніпропетровська. Під заг. ред. Г. І. Шевченко. Дніпропетровськ : Промінь, 1967.
Дніпропетровськ: минуле і сучасне. В. І. Лазебник та ін. Дніпропетровськ, 2001.
Інтерактивні історичні карти м. Дніпро. URL: https://oldmaps.dp.ua.
Історія української архітектури / Ю. С. Асєєв, В. В. Вечерський, О. М. Годованок та ін. ; за ред. В. І. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003.
Історія міста Дніпропетровська. / За наук. редакцією А. Г. Болебруха. Дніпропетровськ, 2006.
Науково-проєктна документація «Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра». Київ, 2019.
Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань. Зб. Документів / Л. В. Прибєга та ін. Київ : Ін–т культурології Академії мистецтв України, 2009.
Перелік пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення Дніпропетровської області, затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації від 12 квітня 1996 р. № 158-р. Дніпропетровськ, 1996.
Плани м. Катеринослава та м. Дніпропетровська. Кінець ХVIII – середина ХХ ст. РГНИМА, РГПБ, ДГОА, РГАДА, РГВИА, РГИА.
Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 452. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452-2019-%D0%BF (дата звернення: 24.02.2025).
Ревський І. С. Інтерпретація, як один з методологічних принципів історико-архітектурного дослідження площ класицизму з метою їх реконструкції. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології. Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України. Київ : Фенікс, 2008. Вип. 5. С. 229–236.
Ревський С. Б., Ревський І. С. Історія проєктування площ класицизму в містах України у контексті архітектурно-містобудівної еволюції. Досвід та перспективи розвитку міст України: Історичні аспекти архітектурної теорії і практики: Зб. наук. пр. Київ : Ін-т «ДІПРОМІСТО», 2006. Вип. 10. С. 166–181.
Ревський І. С. Методичні основи регенерації та реконструкції класицистичних площ (на прикладі міст центральної та південної України) : дис. … канд. арх. : 18.00.01. Київ, 2011.
Січових Стрільців вулиця (Артема, Аеровагонна, Александрівська). URL: https://flickr.com/photos/alexander_volok/albums/72157666242234879/page5
Січових Стрільців, 5. Дніпровська міська енциклопедія. URL: http://tfde.dp.ua/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B2,_5
Січових Стрільців, 5. URL: https://oldcity.dp.ua/streets/artema/aleksandrovskaya-5.html.
Старостін В. С. Столиця степового краю. Дніпропетровськ : ВАТ «Дніпрокнига», 2004.
