ТЕРМІНОЛОГІЯ ДИЗАЙНУ: РЕТРОСПЕКТИВА І СУЧАСНІ ТЛУМАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.21Ключові слова:
типологія дизайну, дизайнерський дискурс, дизайн-мислення, дизайн-концепція, дизайн-освіта, глосарійАнотація
Мета статті – проаналізувати термінологію у різновидах дизайну за допомогою загальних і спеціальних методів дослідження в історичній динаміці відповідно до заявленої теми. Актуальність теми полягає в осмисленні теоретичного стану дизайну для подальшого ефективного розвитку дизайн-освіти на всіх рівнях, а також для підвищення позитивних ціннісних орієнтацій у суспільстві та естетичного рівня дизайн-концепцій. Методологія. Інтегративний характер дизайн-діяльності детермінує мультимодальний підхід як основний і відповідні наукові методи дослідження: системно-структурний, функціональний, соціокультурний, аксіологічний, історико-мистецтвознавчий, синергетичний, семіотичний, праксеологічний, метод теоретичного узагальнення тощо. Результати. Дизайнерський дискурс представлено як тип комунікативної діяльності, що відбувається в культурному світовому просторі, активно формує візуальні смислові конструкції та конкретизує фахову термінологію. Стисло розглянуто етапи розвитку дизайну: допроєктний (канонічний, протодизайн) і власне проєктний. Визначаючи професіоналізм дизайнера з урахуванням вимог сучасного ринку, виокремлено три важливі компоненти: суто фахову (проєктну) підготовку, соціокультурний та маркетинговий складники. Наукова новизна полягає в проведенні компаративного аналізу наявних визначень у галузі дизайну на базі українських і зарубіжних джерел, а також висвітленні загальних перспектив подальшого розвитку напрямів дизайну з урахуванням комп’ютерних технологій, новітніх підходів і матеріалів. Практична значущість. Конкретизація термінології дозволить здобувачам вищої освіти більш чітко та усвідомлено використовувати її під час написання тез студентських конференцій, наукових статей та випускних кваліфікаційних робіт. Як вагомий внесок у теорію дизайну запропоновано ілюстрований онлайн-глосарій як необхідний сучасний лексикографічний ресурс для дизайн-освіти.
Посилання
Даниленко В. Дизайн: термінологічний аспект. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. 2005. Вип. 12. С. 221–227.
Дизайн : словник-довідник / за ред. М. Яковлєва. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, 2010. 384 с.
Дизайн і ергономіка : термінологічний словник / під заг. ред. В. Свірка. Харків : Вид-во НТМТ, 2009. 98 с.
Дизайн середовища : словник-довідник / І. Рижова, С. Мигаль та ін. Запоріжжя : ЗНТУ, 2013. 432 с.
Косів В. Магістерська робота з графічного дизайну: 100 вимог і порад. Львів : Літопис, 2021. 170 с.
Прищенко С. Теорія та методологія дизайну. Київ : Альтерпрес, 2010. 208 с. (Серія «Бібліотека дизайнера»).
Прищенко С. Сучасна методологія та перспективи розвитку рекламного дизайну. Вісник НАКККіМ. 2019. № 1. С. 389–394.
Прищенко С. Дизайн і реклама : ілюстрований словник. Київ : Кондор, 2020. 208 с.
Прищенко С., Прищенко М. Глосарій. Авторський освітній інтернет-проєкт «Академія кольору», 2023. URL: https://www.koloristika.in.ua/glossarium (дата звернення: 10.08.2024).
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни та поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, 2002. 472 с.
Сиваківський Я. Що таке дизайн-мислення та чому воно потрібне сучасним підприємцям. URL: https://24tv.ua/business/shho-take-dizayn-mislennyachomu-vono-potribne-suchasnim-pidpriyemtsyam_n2601751 (дата звернення: 30.07.2024).
Сьомкін В. Дизайн: тенденції та напрямки розвитку : монографія. Київ : Альтерпрес, 2009. 528 с.
Фольта О. Основи художнього конструювання. Київ : Вища школа, 1973. 144 с.
Хмельовський О. Вступ у дизайн. Луцьк : б.в., 2002. 206 с.
Шпара П. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Київ : Вища школа, 1989. 248 с.
Шумега С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Київ : Центр навчальної літератури, 2004. 300 с.
Archer L. Design in General Education. London: The Royal College of Art, 1979. 426 c.
Bertin J. Semiology of graphics. Wisconsin University Press, 1983. 94 p.
Brown T. Design Thinking. Harvard Business Review. 2008. URL: https://hbr.org/2008/06/designthinking (дата звернення: 03.08.2024).
Byars M. The Design Encyclopedia. Laurence King Publisher, 1994. 612 p.
Creativity. URL: https://www.britannica.com/topic/creativity (дата звернення: 23.07.2024).
Design. URL: https://www.britannica.com/technology/civil-engineering (дата звернення: 23.07.2024).
Design Education as a Catalyst for Innovation: A Case Study from Singapore. URL: https://dl.designresearchsociety.org/learnxdesign/learnxdesign2023/casestudy/18 (дата зверн.: 23.07.2024).
Encyclopedia of Media and Communication / еd. M. Danesi. Toronto University Press, 2013. 752 р.
Erlhoff M. Design Dictionary. Board of International Research in Design. Basel–Berlin–Boston, 2008. 466 p.
Future of Design Education. URL: www.futureofdesigneducation.org (дата звернення: 02.08.2024).
Jones D. Distance and online design education – a (not so) quick introduction. URL: www.open.ac.uk/blogs/design/distance-and-online-designeducation-a-not-so-quick-introduction (дата звернення: 27.07.2024).
Morant H. Histoire des arts decoratifs et appliques de l’Antiquite a nos jours avec un article de Gerald Gassio Talabo sur le design. Paris : Hachette, 1970. 574 p.
Papanek V. Design for the Real World: Human Ecology and Social Change. 2nd ed. Chicago Review Press, 2005. 416 p.
Raizman D. History of Modern Design. Pearson Prentice Hall, 2011. 432 p.
Ulrich K. Design. Creation of Artifacts in Society. Pennsylvania University Press, 2011. 136 p.
