ПАНТЕЇСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМОТВОРЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

Проаналізовано сакральні споруди другої половини ХХ століття, зокрема твори Тадао Андота та Петера Цумтера. Репрезентовано риси характерні для культури кінця століття. Розглянуто архітектуру сакральних споруд, зведених за принципом єднання з природою. Визначено, що об’єкти, створені в цей час попри їх модерних вигляд, несуть семантичні риси традиційних храмів та поєднують включення природних об’єктів у свою структуру. З’ясовано, що для об’єктів мінімалізму характерний «аскетичний» дизайн, максимальна раціональність і гранична лаконічність форм. Кількість предметів і колірних відносин строго обмежена. Це простір порожнечі і світла, геометрично правильних форм, в ньому немає нічого зайвого. Виявлено використання пантеїстичних елементів у формотворенні сакрального простору. Мета. На основі аналізу творів Тадао Андота та Петера Цумтера сучасних тенденцій формоутворення сакрального простору виявити пантеїстичний підхід до формотворення християнського сакрального простору. Методологія. Використано теоретичні методи дослідження, аналіз закордонного досвіду зведення храмів. Застосовано графоаналітичний метод. Результати. Встановлення підходів до формотворення та організації сакрального простору. Наукова новизна. Представлено погляд, що пантеїстичний підхід має місце у формуванні християнського сакрального простору. Попри це виявлено, що природа постає як елемент формотворення простору, а не як окремий об’єкт поклоніння. Практична значущість. Проаналізована форми окремих сакральних споруд та способи організації їх інтер’єрів в модерних формах, що можна використати при подальшому розвитку храмової архітектури. Розглянуто використання метафоричної мови архітектури засновані на світі візуальних людських виробів та їх іконографічних відмінних рисах. Виявлено необхідність враховувати взаємозв’язок між певними формами та повідомленнями, що через них передаються у формотворенні сакрального простору.