АВІАЦІЙНИЙ СКЛАДНИК УРБАНОНІМІЧНОГО ПРОСТОРУ КИЄВА ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У КОМЕМОРАТИВНИХ ПРАКТИКАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.1Ключові слова:
урбаністика, топоніміка Києва, урбаноніми, авіація, космонавтика, ракетобудування, трансформація, комеморативні практикиАнотація
У роботі досліджуються містобудівні ситуації, процеси формування та трансформації систем урбанонімів, їхній вплив на формування історичної пам’яті та можливість використання у комеморативних практиках. Мета – дослідити процеси та результати трансформації системи урбанонімів Києва, їхній вплив на містобудівні ситуації, зокрема створення «місць пам’яті». Об’єкт дослідження – складник системи урбанонімів, пов’язаний з авіацією, ракетобудуванням та космонавтикою. Вибір хронологічних меж – 2017–2023 рр. – пов’язаний, насамперед, із наявністю кількісних показників «авіаційних» урбанонімів, отриманих під час досліджень, виконаних фахівцями кафедри містобудування впродовж 2017 р. Це нижній поріг у хронологічної межи даного дослідження. Як верхній поріг прийнятий 2023 р., період активного обговорення пропозицій щодо перейменування Повітрофлотського проспекту. Методологія базується на використанні таких методів: вивчення картографічних матеріалів; опрацювання відомостей з історії надання, відновлення та перейменування назв; порівняльний та критичний аналіз; системний підхід до вивчення об’єкта як складника міського середовища та його впливу на соціальне середовище. Результати. Проаналізовані дано, які формують урбанонімічний простір міста. Окреслено урбаноніми, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням і космонавтикою («авіаційні» урбаноніми); визначені їхні види (назви вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів). Оцінено кількісні показники їх вагомості у системі урбанонімів міста та видових підсистем. Установлено, що всі «авіаційні» урбаноніми (30) відносяться до категорії меморіальних. Більшість із них розташовано на територіях Святошинського та Солом’янського адміністративних районів міста, тяжіють до авіаційних підприємств, науково-дослідних та культурно-освітніх закладів, закладів вищої освіти. Проаналізовано результати упровадження заходів із дерусифікації та декомунізації, зокрема оновлення топонімічної мапи Києва впродовж досліджуваного періоду. Виявлено кількісні показники перейменування «авіаційних» урбанонімів (13), відновлення (2) та надання нових назв (11), зокрема меморіальних (6), які увічнюють імена відомих осіб та події, пов’язані з освоєнням космосу та розвитком авіації. Наукова новизна. На основі системного підходу до вивчення містобудівних ситуацій та урбанонімічного простору Києва оцінено можливість посилення впливу «авіаційних» урбанонімів на соціальне середовище зони розташування об’єктів тяжіння за допомогою інших видів комеморативних практик. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані для формування розвинутих у плані «місць пам’яті» на базі об’єктів тяжіння із залученням матеріальних, візуальних та інших об’єктів, зон впливу на соціальне середовище для подальшого впровадження комеморативних практик.
Посилання
Про затвердження офіційного довідника «Вулиці міста Києва» : Рішення Київської міської ради від 22.01.2015 № 34/899. URL: https://kyivcity.gov.ua/img/item/general/167.pdf (дата звернення: 14.06.2024).
Про перейменування проспекту Повітрофлотського у Солом’янському та Шевченківському районах міста Києва : Рішення Київської міської ради від 08.02.2024 № 7634/7675. URL: https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyimiskoyi-rady-9326 (дата звернення: 14.06.2024). DOI: https://doi.org/10.31861/mhpi2019.40.160-183
Агєєва Г.М. Авіаційна складова урбанізованого ландшафту Києва. Архітектура історичного Києва. Феномен урбанізованих ландшафтів : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 23–24 листопада 2018 р. Київ : КНУБА, 2018. С. 4–5. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/37025
Агєєва Г.М., Чернишева М.О. Авіаційний заклад вищої освіти: туристичні ресурси, споживчі інтереси. Психологія та туризм : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 27 травня 2022 р. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022. С. 59–63.
Агєєва Г.М., Чернишева М.О., Коробко К.В. Містобудівна та соціальна роль фізкультурно-спортивних зон закладів вищої освіти у контексті сталого розвитку. Теорія та практика дизайну. 2021. Вип. 23. С. 5–20. DOI: 10.18372/2415-8151.23.16258.
Андрійчук М.Т. Дискурс пам’ятей у назвах київських вулиць та площ (2014–2020 роки). Обрії друкарства. 2021. № 1(9). С. 193–216. DOI: 10.20535/2522-1078.2021.1(9).240622
Богатирець В., Мельничук Л. Культурна пам’ять в урбаністичному просторі як чинник формування ідентичності. Історико-політичні проблеми сучасного світу. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2019. Т. 40. С. 160–183.
Бойправ А., Камінська В., Романович Ю., Агєєва Г. Динаміка змін міського ландшафту впродовж останнього десятиріччя. Буд-Майстер-Клас : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, м. Київ, 25–27 листопада 2020 р. Київ : КНУСА, 2020. С. 94–95.
Буркач А., Сукач Т., Агєєва Г. Символ величі університету – «стіни, які повити плющем» (до 85-річчя НАУ). BuildMasterClass. International scientific – practical conference of young scientists, 27–29 November 2019: Conference proceedings. P.88–89.
Вулиці Києва. Вікіпедія. URL: http://surl.li/rcshb (дата звернення: 14.06.2024).
Ганаба С.О. Символічний простір міста як простір пам’яті. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2016. Т. 5. № 6. С. 4–10.
Гарлицька Т.С. Лексико-фразеологічне розмаїття мови сучасного міста: соціолінгвістичний аспект. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 3. С. 81–86.
Гирич І. Чи потрібна в Києві подальша деколонізація та дерусифікація міського інтелектуального простору? Київські історичні студії. 2018. № 2(7). С. 130–138. DOI: https://doi.org/10.28925/2524-0757.2018.2.130-9
Гнатюк О., Мельничук А. Просторово-часові аспекти декомунізації топоніміки міста Києва. Ідеологія та політика. 2020. № 1(15). С. 83–114. DOI: https://doi.org/10.36169/2227-6068.2020.01.00005.
Заблодська А.Ф. Проєкт «Сліди залишаються...»: Київський слід видатних фізиків, астрономів, конструкторів (їх імена на карті і вулицях Києва)». 2018. Освітній проєкт «На урок». URL: http://surl.li/rcsia (дата звернення: 29.02.2024).
Іщенко Є.О. Концепція «місць пам’яті» П’єра Нора в контексті досліджень про колективну пам’ять. Питання культурології. 2020. № 36. С. 49–59. URL: https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044
Коцур В.В., Коцур Л.М. Практики очищення публічного простору від символів радянського тоталітаризмув країнах колишнього СРСР. Трансформаційні процеси у пострадянських країнах: 30 років поступу до демократії : монографія. Переяслав : Домбровська Я.М., 2021. С. 8–56.
Музей історії НАУ та Авіаційний навчальний ангар відновлюють екскурсії для відвідувачів. Національний авіаційний університет. URL: http://surl.li/upcmg (дата звернення: 14.06.2024).
Нагорний Т. Топоніміка громадського транспорту міста Києва. Шевченківська весна – 2020: Географія : збірник наук. праць XVIII міжнар. наук. міждисцип. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, м. Київ, квітень 2020 р. Київ, 2020. URL: http://surl.li/rcssr (дата звернення: 14.06.2024).
Накашидзе І.С., Бичишина Д.О. Перейменування топонімів як засіб формування регіональної історичної пам’яті (на прикладі м. Дніпра). Modern scientific researches, Issue 14, Part 3. С. 151–157. DOI: 10.30889/2523-4692.2020-14-03-058
Національний авіаційний університет: літопис / М.С. Кулик та ін. Київ, 2010. 368 с.
Павленко І.Я. Урбаноніми як засіб формування історичної пам’яті. Вісник Запорізького національного університету. 2018. № 2. С. 58–66. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2018-2-09
Перейменування вулиць. Офіційний портал Києва. URL: http://surl.li/upcmx (дата звернення: 14.06.2024).
Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України : аналітична доповідь / В.М. Яблонський та ін. Київ : НІСД, 2019. 144 с.
Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. Київ : Павлім, 2003. 124 с.
Сергеєва Ю. Пішли у забуття: повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року. Вечірній Київ. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/76621/ (дата звернення: 14.06.2024).
Степико М.Т. Українська ідентичність: феномен і засади формування : монографія. Київ : НІСД, 2011. 336 с.
Тахтаулова М., Жуков С. Декомунізація у Харкові поки що відбувається безсистемно і декоративно. Права людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи. URL: https://khpg.org/1451901827 (дата звернення: 14.06.2024).
Терес Н.В., Іваницька Л.В. Тоталітарна топоніміка радянських вулиць Києва в особах: документи і матеріали. Київ : Саміт-Книга, 2019. 308 с.
Фесенко Г. Ландшафти пам’яті у міському просторі: культурфілософський дискурс. Людинознавчі студії. 2015. Вип. 32. С. 55–64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lstudf_2015_32_6
Чернишева М.О. Київ авіаційний: перші кроки до неба. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=K6ejRH2U3ck (дата звернення: 14.06.2024).
Чупpiй Л.В., Кан Ден Сік. Комеморативні практики та політика пам’яті як чинники формування національної ідентичності. Politicus. 2020. Вип. 3. С. 159–166. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2020-3.24
Chernysheva M.O. Space component of the city architectural environment. Політ. Сучасні проблеми науки : матеріали ХХ Міжнар. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених, 1–3 квітня 2020 р. Київ : НАУ, 2020. С. 81–82. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42097
Neher О., Yursa L. (2022). The concept of memory in the urbanonymy of Uzhhorod. Orbislinguarum, 20, 2, 191–198. DOI: https://doi.org/10.37708/ezs.swu.bg.v20i2.3