МІСТ КАТЕХІЗИСУ ЯК ДОМІНАНТА ТВОРЧОСТІ ОЛЕГА ДЕНИСЕНКА

Автор(и)

  • Світлана Вікторівна Стрельцова Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0003-4612-911X

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.21

Ключові слова:

Олег Денисенко, гесографія, семіотика сакрального зображення, символ

Анотація

Статтю присвячено творчій діяльності львівського художника Олега Денисенка, його експериментам у різних видах мистецтва. Виокремлено частину творів з доробку митця на релігійні, історичні сюжети, виконаних у запатентованій новітній техніці, що охоплює живопис, графіку й скульптуру (гесографії). Розкрито основні прийоми технологічного процесу виконання творчих робіт у новітній техніці. Визначено майстерність автора у поєднанні графіки з левкасом, традиційно притаманним іконопису, зазначено основні прийоми роботи з кольором. Проаналізовано художньо-стилістичні особливості зображень, сповнених сакральним змістом. Мета. Виявлено можливість трактування сюжетів сакрального спрямування та транслювати через мистецький твір основні принципи віри. Методологія дослідження ґрунтується на аксіологічному, герменевтичному та компаративному методах дослідження творчої діяльності автора, застосовується семіотичний метод аналізу творів для виявлення знакової системи сюжетів творів митця. Результати. Систематизовано введенні у твір знакові елементи, розкрито їх семіотичне наповнення. Розглянуто образний ряд та знакову систему у творчості художника, який підсилюється технічними прийомами образотворення. Наголошено на усвідомленому трактуванні сюжетного ряду, збагаченому символічними «релігійними відповідями». Наукова новизна. У дослідженні встановлено тотожність сюжетів, образів творів митця з основоположними категоріями іконографії зображень, які закладені в підґрунтя віровчень різних конфесій та культур. Зазначено, що у творчій діяльності художника посилено змістове навантаження творів шляхом пластичності та фактурності поверхні основи, що створюють візуальний об’єм і посилюють сприйняття змісту сюжетного пласта. Практична значущість. Дане дослідження дозволить встановити спорідненість творів автора з сюжетами релігійного характеру на основні сюжети християнського віровчення.

Посилання

Баліцка М. Тенденції та перспективи розвитку української ікони в контексті сучасних релігійних процесів в україні. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2019. Вип. 22, С. 23–30.

Гесографія. URL: https://www.antiqvitasnova.art/uk/gesografiya-tvori/

Дениско Петро. Інсайт. Візуальні й мультимодальні метафори в живописі, скульптурі, кіно та інших візуальних мистецтвах. Полтава: ФОП Говоров С. В., 2021. С. 248.

Дротенко В. Семіотика іконопису та стилістика ікони в контексті культурно-мистецької традиції. Молодий вчений, 3 (91), 2021. С. 135–140. DOI: 10.32839/2304-5809/2021-3-91-30.

Козінчук В. Іконографічний канон у світлі українського мистецтва: постановка проблеми. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Науковий збірник. Вип. 30/2019. С. 108–115.

Креховецький Я. Богослов’я та духовність ікони. Львів: Свічадо, 2002. С.184. URL: https://findbook.in.ua/books/boghoslov-ia-ta-dukhovnist-ikoni

Кохан Н., Стахевич Г. Традиційні художні технології як основа експерименту в сучасному мистецтві (на прикладі технології «левкас»). Вісник НАКККіМ. 2022. No 2. С. 116–121.

Лєпахін В. Ікона та іконічність. Львів, 2001. С. 288.

Литвиненко А. Символізм у мистецтві: ікона і портрет. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 50, 2022. С. 115–120.

Мілютін С. Ікона як феномен християнської теорії пізнання і візантійської естетики у доіконоборський період. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. 47, 2017. С. 277–285.

Москаль М. Сцени діянь святого Архангела Михаїла на прикладах пам’яток українського іконопису XV-XVII ст. Історія релігій в Україні: Науковий щорічник, 2017. Вип. 27. Частина 2. C. 104–113.

Овсійчук В. Оповідь про ікону / В. Овсійчук, Д. Крвавич. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. С. 394.

Романенкова Ю., Стрельцова С. Антологія польоту у творчості Олега Денисенка. Науковий альманах КМАЕЦМ «АРТ-платФОРМА», 2023. Вип. 1(7). C. 99–123. DOI: 10.51209/platform.1.7.2023.99-123.

Степовик Д. Іконологія й іконографія. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. С. 312, іл.

Степовик Д. Іконотворчість та українське ікономалярство. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е–Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: В-во «Наукова думка», 2005. С. 672, іл. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ikonotvorchist (останній перегляд: 07.04.2024).

Степовик Д. Історія української ікони Х–ХХ століть. Київ, 2004. 442 с.

Стрельцова С. Інновації Олега Денисенка: технологічні пошуки. Науковий альманах КМАЕЦМ «АРТ-платФОРМА», 2023. Том 8 (2). С. 273–294. DOI: 10.51209/platform.2.8.2023.273-294.

Стрельцова С. Символізм художньої мови та принципи образотворення в артбуках Олега Денисенка. Культура і сучасність: альманах, 2023. № 1. С. 144–149. DOI: 10.32461/2226-0285.1.2023.286798.

Хребтенко М. Зображення одягу і атрибутів святих в іконописі Лівобережної України та Київщини другої половини XVII – першої половини XVIII ст. Art and design. 2020. С. 129-146. DOI: 10.30857/2617-0272.2020.2.11.

Ярема В. Дивний світ ікон. К.: Центр учбової літератури, 2021. С. 96

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-22

Номер

Розділ

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО