РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОЄКТУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ НА ПРИКЛАДІ КИТАЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.31.9

Ключові слова:

старіння населення, люди похилого віку, житлові будинки для людей похилого віку, архітектурне проектування, будинки для людей похилого віку, реабілітаційний центр.

Анотація

Анотація. Мета – розроблення Рекомендацій для проектування реабілітаційних центрів для людей похилого віку, на прикладі Китаю. Методологія: ґрунтується на методі комплексного функціонально-структурного аналізу, статистичного; морфологічного; історичного; діалектичного; фактологічного; порівняльного аналізу натурних, графічних і статистичних даних; експертних оцінок; комплексного аналізу наукових досліджень; функціонально-просторового моделювання; художньо-композиційного; економічного аналізу за критеріями доцільності вибору, системного аналізу. Результати. На основі системного аналізу розроблено структурну модель формування внутрішнього простору реабілітаційного центру для людей похилого віку, визначено напрями архітектурно-планувальної організації установ. Що сприяє вирішенню комплексного формування, прорахунку перспектив розвитку, удосконалення, комфортності, рівня медичного обслуговування, ефективності роботи центру. Надано методичну оцінку чинників, що впливають на архітектурно-планувальну організацію реабілітаційного центру. Сформульовано принципи та прийоми архітектурно-планувальної організації середовища реабілітаційного центру. Визначено основні аспекти оптимізації збалансованого, гармонійно цілісного, ергономічного, психологічно комфортного, оздоровчого архітектурного середовища. Містобудівне розміщення реабілітаційного центру для людей похилого віку: середмістя, передмістя та рекреаційна зони. Визначено основні вимоги до просторово-територіальної організації: доступність і безбар’єрність середовища; адаптивність зовнішнього простору; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог; збереження функціонального зв’язку між блоками; розподілення потоків людей похилого віку, технічного та медичного персоналу; уведення додаткових реабілітаційних просторів; закладення можливості перспективи розвитку установи. Запропоновано просторово-територіальну організацію ділянок реабілітаційного центру. Визначено основні функціональні зони та їх наповнення. Виявлені основні композиційні рішення просторово-територіального розміщення блоків реабілітаційного центру. Наукова новизна. У статті, яка є частиною дисертаційного дослідження з аналізу китайських та іноземних реабілітаційних центрів для людей похилого віку, розкривається сучасна проблематика, недосконалість архітектурно-будівельної нормативної бази, де не враховані всі об’єми й особливості таких закладів, їхня поверховість, розміщення, облаштування, планування й обладнання. Надані актуальні методичні рекомендації з удосконалення наявної архітектурно-планувальної організації реабілітаційного центру для людей похилого віку. Також ця робота допоможе в удосконаленні української нормативної бази щодо цієї складної проблематики. Практична значущість. Оптимальне розміщення реабілітаційний центрів у структурі міст; відповідність останнім, але вдосконаленим нормам; містобудівне розміщення реабілітаційних центрів у структурі міста: локація та доступність; близькість до медичних закладів, швидке надання допомоги в екстрених ситуаціях; передбачення місць відпочинку та зелених площ; забезпечення безбар’єрного доступу до всіх приміщень і зон центру, включаючи пандуси та ліфти; розміщення реабілітаційних центрів поряд з іншими медичними закладами, спортивними комплексами, культурними установами для сприяння інтеграції та співпраці; створення спеціально обладнаних приміщень для терапевтичних занять і процедур з урахуванням вимог реабілітаційних програм; урахування принципів безпеки й ергономіки у плануванні внутрішнього та зовнішнього простору реабілітаційних центрів; створення зони для соціальної взаємодії та спілкування; урахування принципів енергоефективності й екологічності, використання відновлювальних джерел енергії й ефективних систем опалення та кондиціювання; здійснення відкритої взаємодії із громадськістю під час розроблення та реалізації проєкту.

Посилання

ДБН Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення. ДБН В.2.2–18:2007.

Код проєктування будівель для людей похилого віку (GB 50867-2013) (національний стандарт КНР).

Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методичної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах Украйни : автореф. дис. … докт. архітектури : 18.00.02. Київ, 2004.

Нормативно-методичні основи архітектурного проектування громадських будівель і споруд : навчальний посібник для студентів

спеціальності 7.06010201 «Архітектура будівель і споруд» / В.В. Куцевич та ін. Київ, 2016. Вип. 28/1–15. 110 с.

Лаврик Г.І. Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні КНУБА. Українська академія архітектури. Київ, 2002. 138 с.

Аломарі Омар Мустафа Ахмад. Особливості проектування житла для людей похилого віку та інвалідів (на прикладі країн Альшама). Львів, 2008.

Прокопенко О.В. Принципи формування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення. Київ : КНУБА, 2007.

Родик Я.С. Ергономічні принципи формування архітектурного середовища реабілітаційних центрів. Харків : ХДТУБА, 2006.

Стандарт для проектування об’єктів по догляду за літніми людьми (JGJ 450-2018), цей стандарт скасовує попередній Кодекс проектування будівель для об’єктів по догляду за літніми людьми (GB 50867-2013).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-13

Номер

Розділ

АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО