АРХІТЕКТУРНА ЕКОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

Анотація

Анотація. Відповідно до даних статистичного огляду світової енергетики Британської компанії «ВР» упродовж наступних десятиліть відбудеться зріст світового споживання електроенергії на 30–50% у зв’язку з чим необхідно буде збільшити видобуток ресурсів, що в свою чергу може призвести до погіршення екологічного стану. Також, згідно наведених у статистичному огляді даних, у світі збільшується кількість будівель та комплексів, що здійснюють негативний вплив на оточуюче середовище через споживання значної кількості ресурсів. Враховуючи даний факт архітекторам, при проектуванні громадських та житлових будівель і споруд, необхідно замислюватись над питаннями екологічності та енергоефективності в архітектурі здійснюючи, таким чином, свій внесок у збереження екології та природних ресурсів. Зважаючи на прогнози відносно зростання світового енергоспоживання, вченими США, Британії, Німеччини, Ізраїлю, України та інших країн проводяться дослідження відносно енергоефективності споруд. Суттєвий внесок у розвиток енергоефективної та екологічної архітектури зробив Норман Фостер, запроектувавши будівлю лондонської мерії «City Hall»; офісну споруду «Swiss Re», башту «Мері-Екс» у Лондоні; висотну споруду «Hearst Tower» у Нью-Йорку; торгово-розважальний комплекс Хан-шатри у Астані тощо. Також даному питанню приділяв увагу і Ренцо Пьяно у своїй творчості, зокрема у споруді суду у Франції, музеї американського мистецтва у США тощо. Сьогодні в Україні проводиться наукова робота у сфері енергозбереження, спрямована на розробку заходів із заощадження ресурсів та зменшення негативного впливу на оточуюче середовище. Однак не в повній мірі досліджено питання проектування енергоефективних і екологічних споруд; питання взаємодії об’ємно – просторових форм та енергозаощаджуючих технологій; методів застосування відновлювальних джерел енергії; питання впливу форми споруди на енергоефективність тощо. В Україні практично відсутні вдалі приклади реалізованих проектів енергоефективних екологічних споруд та комплексів; енергоспоживання більшості збудованих об’єктів у 2–3 рази перевищує європейські показники, що робить дане дослідження вкрай актуальним. Мета. У зв’язку з цим, дане дослідження направлене на вивчення світового досвіду у проектуванні енергоефективних стійких комплексів із змішаними функціями, розробку проектних пропозицій, спрямованих на досягнення енергоефективності і екологічності та розробці наукових принципів енергоефективності в архітектурі. Методологія. У ході дослідження широко застосовувався метод натурного обстеження, графоаналітичний метод тощо. Результати. досліджено питання проектування енергоефективних і екологічних споруд; питання взаємодії об’ємно-просторових форм та енергозаощаджуючих технологій; методів застосування відновлювальних джерел енергії; питання впливу форми споруди на енергоефективність тощо. Наукова новизна. Запропоновано наукові принципи енергоефективності в архітектурі громадських будівель і споруд. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути застосовані у проектній практиці, науковій роботі, викладацькій діяльності.