РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ «КРАСА» У ФОРМУВАННІ САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.31.3Ключові слова:
формоутворення, сакральний простір, сакральна архітектура, традиція, краса, символ, мистецтво.Анотація
Анотація. У статті проаналізовано розвиток поняття краси від часів язичницького Стародавнього Риму і Стародавньої Греції до християнського Риму та Афін і до сьогодення. Від піднесення до функціональності. Представлено думки провідних теоретиків культури. Репрезентовано риси, характерні для культури ХХ століття. Розглянуто архітектуру сакральних споруд, зведених за принципом традиційних форм, а також символічне значення твору мистецтва. Визначено, що об’єкти, створені в цей час, попри їх модерний вигляд, трактування їх як сфери раціонального задоволення суто матеріальних і технічних потреб, вирішення утилітарних завдань, несуть семантичні риси традиційних храмів. З’ясовано, що захист позиції краси і мистецтва того часу зосереджувався на аргументах, які легко було спростувати. Співпраця з митцями стала ознакою відмови від модерністської тези про те, що архітектурна діяльність є конструктивною чи дослідницько-науковою, а не мистецькою. Виявлено тяжіння до історичних та традиційних ремінісценцій. Мета – виявити особливості репрезентації концепту краси у формуванні сакрального простору ХХ століття. Методологія. Використано теоретичні методи дослідження, аналіз закордонного досвіду зведення храмів. Застосовано графоаналітичний метод. Результати. Виявлення особливостей репрезентації концепту краси у формуванні сакрального простору ХХ століття. Наукова новизна. Представлено погляд, що краса і прикрашання в окремих теоріях того часу не мали трансцендентних причин. Хоча окремі елементи оздоблення мали на меті приборкати чуттєвість. Практична значущість. Проаналізована форма окремих сакральних споруд та способи організації їх інтер’єрів у модерних формах, що можна використати у подальшому розвитку храмової архітектури. Розглянуто використання метафоричної мови архітектури, заснованої на світі візуальних людських виробів та їх іконографічних відмінних рисах. Виявлено необхідність враховувати взаємозв’язок між певними формами та повідомленнями, що через них передаються у формотворенні сакрального простору.
Посилання
Гнатюк Л.Р. Протиріччя у формуванні художнього образу сакрального простору в архітектурі ХХ століття. Сучасні проблеми архітектури та містобудування : науково-технічний збірник. Вип. 56. Київ : КНУБА, 2020. C. 17–31. DOI: 10.32347/2077-3455.2020.56.17-31.
Гнатюк Л.Р. Створення духовної атмосфери сакрального простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування : науково-технічний збірник. Київ : КНУБА, 2021. Вип. 59. C. 16–27. DOI: 10.32347/2077-3455.2021.59.
Гнатюк Л.Р. Тенденції формотворення сакрального простору у ХХ столітті. Містобудування та територіальне планування : науково-технічний збірник. Київ : КНУБА, 2021. Вип. 76. C. 49–62. DOI: 10.32347/2076-815х.2021.76.49-62.
Гнатюк Л. Роль мистецтва та символу у формуванні сакрального простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування : науково-технічний збірник. Вип. 58. Київ : КНУБА, 2020. C. 32–47. DOI: 10.32 347/2077-3455.2020.58.32-47.
Adolf Loos. Architecture, The Architecture of Adolf Loos. Arts Council of Great Britain. London, 1985, р. 285.
Alan Colquhoun. Modern architecture. Oxford University Press, Oxford, 2002.
Ars Celebrandi: the art to celebrate the liturgy. Peeters Publishers, Leuven. 2002, р. 16–34.
Charles Bernard Mortlock. Sir John Ninian Comper – England’s Greatest Architect. URL: http://members.aol.com/stmarywboro/comper.htm (дата звернення: 26.01.2023).
Gnatiuk L. AESTHETICS SHAPING SACRED SPACE / Gnatiuk L., Terletska M. Theory and practice of design. Collection of scientific papers. Issue 11. Technical aesthetics. Кyiv : NAY, 2017. P. 42–56. DOI: 10.18372/2415-8151.11.11874.
Gnatiuk L. Optical Illusions in Sacral Space. Defining the Architectural Space. The Truth and Lie of Architecture : XIX International conference. Cracow University of Technology. Cracow, 2020. P. 7–19. DOI: 10.23817/2020.defarch.4-1 ISBN 978-83-7977-533-0.
John Alford. Creativity and intelligibility in Le Corbousier’s chapel at Ronchamp. „Journal of Aestetics and Art Criticism”, 16, 1958, р. 293–303.
John Ninian Comper. Of the Christian altar and the buildings which contain it, Society for Promoting Christian Knowledge. London, 1950.
Kenneth Frampton. Modern architecture. A critical history, Thames and Hudson. London. 1994.
Liliia Gnatiuk. Metal and iron construction in sacral space. IOP Conference. Series: Materials Science and Engineering. 2020. V. 953(1). P. 10. DOI: 10.1088/1757-899X/953/1/012078 ISSN: 1757-8981.
Michael J. Crosbie. Architecture for the Gods. Watson-Guptill Publications. New York. 2000.
Peter Collins. Changing ideals in modern architecture, 1750–1950, Faber and Faber. McGill University Press. London–Montreal. 1965.
Robert Coombs. Mystical themes in Le Corbusier’s architecture the chapel Notre-Dame-du-Haut at Ronchamp. The Ronchamp riddle, „Mellen Studies in Architecture”, 2. The Edwin Mellen Press. Lewiston–Queenston–Lampeter, 2000.
Romano Guardini. Symbolika liturgiczna, „W Drodze”, 1991, 9, р. 53–58.
Simon O’ Corra, Seeking the Numinous – Then and Now. Inspiration for and elements of the work of Sir Ninian Comper, church architekt, designer and furnisher (1864–1960). URL: http://www.stphilips. cosham.org.uk/the.htm (дата звернення: 26.01.2023).
Stanisław Grzybek, Świątynia znakiem obecności Bożej, „Ruch Biblijny i Liturgiczny”, 35, 1982, 4, р. 243–251.
