ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ ПІДВИЩЕНОЇ ЩІЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.15

Ключові слова:

житлова забудова підвищеної щільності, архітектурно-планувальна організація, процес проєктування, житлове середовище, доступне житло

Анотація

У статті аналізуються основні принципи, що лежать в основі проєктування житлових комплексів підвищеної щільності. Головна мета полягає у створенні комфортного та енергоефективного житла з високою густиною забудови. Висвітлено основні чинники проєктування, що впливатимуть на майбутні проєкти зі щільною забудовою. Мета. Мета статті полягає у дослідженні та аналізі особливостей архітектурно-планувальної організації житлової забудови з підвищеною щільністю з метою визначення ефективних підходів та стратегій для створення функціональних, комфортних та естетично привабливих житлових комплексів. Методологія. Використано такі методи: аналіз композиції та функціональності забудови; огляд наявних досліджень щодо житлової забудови з підвищеною щільністю; формалізації; ідентифікації чинників, що впливають на житлову забудову підвищеної щільності; систематизації та узагальнення вітчизняного і міжнародного досвіду у цій галузі. Результати. Установлено основні характеристики під час проєктування житлової забудови підвищеної щільності, а також сформульовано принципи проєктування такого типу житла. Ми ретельно дослідили міжнародний досвід у проєктуванні доступного та щільного житла. Виявлено, що найбільш ефективним з економічного погляду є використання щільної забудови середньої поверховості в містах із різним населенням. Ми ретельно оцінили переваги та недоліки щільного житла, а також урахували актуальні питання визначення щільності забудови згідно із сучасними тенденціями. Виокремлено основні тенденції та характеристики, що відповідають потребам та цінностям суспільства. Ми провели оцінку досягнення щільності та представили приклади планів і фасадів для житлової забудови підвищеної щільності. Наше дослідження базувалося на наукових матеріалах, які були використані для глибокого осмислення досліджуваної проблематики. Наукова новизна. Проведено аналіз та обґрунтування методів проєктування житлової забудови підвищеної щільності. Удосконалено та докладно розглянуто основні принципи, що застосовуються під час проєктування такого типу житла. Практична значущість. Отримані результати дослідження є цінним внеском у розроблення проєктів житлової забудови з підвищеною щільністю, оскільки вони надають практичні рекомендації для досягнення оптимальних результатів. Наше глибоке розуміння зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на процес проєктування, дає змогу ефективно аналізувати та оцінювати вплив різних чинників на житлові об’єкти. Запропоновані архітектурні рішення та характеристики будівель відіграють важливу роль у створенні комфортного житлового середовища. Використовуючи ці рекомендації, ми маємо можливість розробити інноваційні житлові проєкти, які забезпечують високу якість життя та задоволення потреб мешканців.

Посилання

Беніаідзе Л., Хараборська Ю.О. Розвиток енергоефективного житлового будівництва середньої поверховості. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2018. Вип. 50. С. 394–402.

Буравченко С.Г., Бармашина Л.М. Нова парадигма архітектурної типології. Теорія та практика дизайну. 2021. Вип. 22. С. 7–17.

Буравченко С.Г., Сплавська К.Д. Принципи формування адаптивного житла відповідно до змін у потребах мешканців. Теорія та практика дизайну. 2020. Вип. 20. С. 18–26.

Вербицька У.Ю. Соціально-психологічні чинники впливу на формування житлових будинків-вставок. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті. 2012. Вип. 2/2012. С. 63–66.

Гнат Г.О., Михновець П.В. Формування щільної забудови, малої поверховості. Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання : монографія. Вид. 1-е. Вінниця, 2020. С. 2–14.

Гнат Г.О. Питання адаптивності планувальної структури малометражних квартир до перспективних потреб. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 48. С. 358–365. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2017_48_45.

ДБН В.2.3-5-2001»Вулиці та дороги населених пунктів».

ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».

ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги».

ДБН В.2.2-12:2019 «Житлові будинки, основні положення».

Кoвaльcький Л.М., Кузьмiнa Г.В., Кoвaльcькa Г.Л. Apхiтектуpне пpoєктувaння виcoтних будинкiв : нaвчальний пociбник / зaг. pед. Л.М. Кoвaльcькoгo. Київ : КНУБA, 2009. 121 c.

Коник С.І., Петришина Г.П. Ущільнення забудови території історично сформованих міст (на прикладі Львова). Львів : Львівська Політехніка, 2021.

Копійка С.В., Слєпцов О.С. Особливості планування рішень квартир для формування терасної забудови. Регіональні проблеми архітектури та містобудування. 2020. Вип. 14. С. 31–42.

Король, В.П Архітектурне проєктування житла : навчальний посібник. Київ : ФЕНІКС, 2006. 208 с.

Матвєєв В.В., Швидюк А.С. Особливості формування багатофункціональних комплексів. Науковий вісник будівництва. 2019. Т. 98. № 4. С. 122–126.

Михайлова І.О. Аналіз та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду будівництва доступного малоповерхового типового житла. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2014. № 5. С. 41–44.

Стрітенко Ю.Г. Класифікація високощільної малоповерхової забудови в умовах її візуального сприйняття. Вісник ХДАМДМ. 2008. № 15. С. 137–141.

Толокотннікова Є.А., Дорошенко Ю.О. Житлова забудова підвищеної щільності: проблеми та перспективи розвитку. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 17–19 листопада 2014 р. С. 279–282.

Clemente MC. High-Density Collective Housing and Urban Space. In: Segatini MA. Contemporary Housing. Milano, Skira editore, 2008. 23 p.

Domke, David, «Dwelling in Density: A Study on High Density Residential Architecture». Architecture Thesis Prep. Hamburg, 2012. 245 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20

Номер

Розділ

АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО