КОМПЛЕКСНИЙ ОГЛЯД ЗАРУБІЖНОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО ДОСВІДУ ПРОЄКТУВАННЯ ТЕХНОПАРКІВ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.3

Ключові слова:

технопарк, інфраструктура, комплекс, регіональний розвиток, інновації, розвиток регіонів, досвід проєктування, модель проєктування, підприємство, стратегічне планування, технологічний прогрес, бізнес-середовище

Анотація

Технопарки сьогодні відіграють важливу роль у регіональному розвитку, сприяючи інноваціям, сталому економічному зростанню та обміну знаннями. У статті представлено ретельний аналіз світового та вітчизняного досвіду проєктування технопарків із метою виявлення найкращих практик та ключових аспектів для їх успішного запуску і функціонування. Мета. Метою дослідження є систематизація та узагальнення найбільш важливих аспектів проєктування технопарків як інструменту для стимулювання інноваційного розвитку регіонів. Методологія. Для досягнення цієї мети використано методи системного аналізу та літературного огляду, а також проведено глибокий аналіз даних із різних джерел. Результати. Цей аналіз показує, що успішне проєктування технопарків вимагає уважного стратегічного планування, розроблення високоякісної інфраструктури, ефективної політики підтримки, співпраці з університетами та підприємствами, а також інтеграції у місцевий соціокультурний контекст. Наукова новизна. У статті висвітлено актуальні тенденції у проєктуванні технопарків, ураховуючи інноваційні аспекти, що допомагають сприяти інноваційному розвитку. Практична значимість. Розуміння та впровадження цих ключових чинників дасть змогу регіонам ефективно використовувати потенціал технопарків для підтримки інновацій та сталого економічного росту. Ці результати можуть бути корисні для організаторів та учасників процесу створення й управління технопарками, а також для регіональних органів влади та громадськості, які прагнуть зробити свої регіони центрами технологічного прогресу.

Посилання

Антипов І.В. Інноваційний розвиток національної економіки в контексті створення інноваційних інфраструктур в освітній галузі. Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. 2010. Вип. 148. С. 1–8.

Двигуни інновацій: як працюють найбільші технологічні парки світу. URL: https://investmente s t a t e . c o m / u k / n ovo s t i / d v yg u ny- i n n ova c i y-ya kpracyuyut-naybilshi-tehnologichni-parky-svitu.

Дорошко О.О. Технопарки як засіб стимулювання інноваційної діяльності. Ефективна економіка. 2011. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=507.

Саліхова О. Досвід Франції та Німеччини зі створення умов для піднесення рівня національних високотехнологічних виробництв. Економіст. 2011. № 11. С. 67–70.

Уханова І.О. Розвиток та функціонування технопарків: світовий досвід та специфіка в Україні : монографія. Одеса, 2012.

Bass S.J. Japanese research parks: national policy and local development. Regional Studies. 1998. Vol. 32. № 5. Р. 391–403.

Fukugawa N. Science parks in Japan and their value added contributions to new technology based firms. International Journal of Industrial Organization. 2006. Vol. 24. № 2. Р. 381–400.

Gianluca Carenzo. The Italian Industrial Renaissance: science parks and their role in cluster creation. URL: https://www.researchgate.net/publication/308200138_ The_Italian_Industrial_Renaissance_science_parks_ and_their_role_in_cluster_creation.

Hasan Syed. Regional innovation policy in Taiwan and South Korea: Impact of science parks on firm productivity distributions. URL: https://aede.osu.edu/sites/aede/files/publication_files/ScienceParksTaiwanKoreaFullPaper.pdf.

Hu A.G. Technology parks and regional economic growth in China. Research Policy. 2007. Vol. 36. № 1. Р. 76–87.

Jimenez Zarco. Ana Isabel Innovative management of spanish academic science parks: Designing and testing of management tool. Rev. bus. manag. 2013. Vol. 15. № 48. Р. 362–389. URL: https://www.researchgate.net/publication/306228795.

Macdonald S. Technology transfer of incubation? Technology business incubators and science and technologies, innovations.Science and Public Policy. 2001. Vol. 28. № 5. Р. 330–344.

Mae Phillips S.A. A place for R&D? The Singapore science park. Urban Studies. 2003. Vol. 40. № 4. Р. 707–732.

Ozcan Saritas. Foresight for science parks: The case of Ankara University. URL: https://www.researchgate.net/publication/262860755.

Shin D.H. An alternative approach to developing science parks: a case study from Korea. Papers in Regional Science. 2001. Vol. 80. № 1. Р. 103–111.

Tsai D.H.A. Knowledge spillovers and high technology clustering: evidence from Taiwans Hsinchu science based industrial park. Economic Policy. 2005. Vol. 23. № 1. Р. 116–128.

Verdini G. The Role of Geographical Proximity in the Establishment and Development of Science Park. Asian Geographer, 2015. Vol. 32. Р. 117–133.

Yang C.H. Are young technology based firms located on science parks really more innovative? Evidence from Taiwan. Research Policy. 2009. Vol. 38. № 1. Р. 77–85.

Yeoh C. Created enclaves for enterprise: an empirical study of Singapores industrial parks in Indonesia, Vietnam and China. Entrepreneurship and Regional Development. 2005. Vol. 17. № 6. Р. 479–499.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20

Номер

Розділ

АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО