РИТМ І МЕТР В КОМПОЗИЦІЇ КІНО- ТА ПРИРОДНОГО КАДРІВ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.28Ключові слова:
теорія архітектури, архітектурне середовище, кінематографічний метод, кінокадр, ландшафтна архітектура, рекреаційна зона, метр, ритмАнотація
У статті на основі кінематографічного методу побудови кіно- та природного кадрів розглядаються важливі засоби композиції ‒ метр і ритм. Підтверджується правомірність такого підходу як для дослідження архітектурного середовища міста, так і його рекреаційних зон, будь яких протяжних просторів. Відзначено, що у кіномистецтві візуальний ритм може бути створений як статичними об’єктами так і об’єктами, що рухаються, а також при монтажі. Кожному з цих видів надана характеристика, запропоновані аналоги, наведені приклади в архітектурному середовищі. Наголошено, що загальний ритм фільму напряму залежить від його жанру, а архітектор, маніпулюючи швидкістю людських потоків, змушуючи їх призупинятись чи, навпаки, пришвидшуватись, звужуючи чи розширюючи простір, може надаючи будь якому простору жанрового забарвлення, що вже було раніше досліджено авторкою. Підкреслено, що головною ознакою ритму в творі будь-якого виду мистецтва є повторюваність, що створює рух. Виявлено, що на основі методики аналізу чергування відкритих, напіввідкритих та закритих просторів парку, розробленої радянським науковцем Кірічеком Ю.К., сучасні українські науковці Міндер В.В. та Сидоренко І.О. здійснили аналіз ряду рекреаційних зон м. Києва на складному рельєфі. Результатом стало дослідження ритмічних послідовностей, що є основою ландшафтних композицій розглянутих парків. Цей метод корелюється із методами композиційної побудови кінокадрів та природних кадрів, оскільки дозволяє не тільки прослідкувати частоту змін їх просторів (ритм), але й виявити проблемні місця як то відсутність домінант, монотонність простору, тривала його затемненість, закритість, або навпаки, надмірна відкритість і т.ін. Доведено, що дана методика може бути застосована і для архітектурного середовища міста, особливо для аналізу його протяжних просторів – вулиці, бульвару, пішохідного маршруту. Зазначено, що сприйняття ритму елементів рекреаційних зон на швидкості (велосипед, самокат, моноколесо і т.ін.) потребує окремого дослідження.
Посилання
Буравченко С. Моделювання сприйняття у часі пішохідного простору на основі прототипів. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво. 2022. № 25. С. 24–38. doi: 10.18372/2415-8151.25.16776
Кірічек Ю. К. Ландшафтні композиції дендропарку «Тростянець» / Ю. К. Киричек. – К. : Будівельник, 1969.
Коптева Г.Л. Семантика «порога» в архитектурной ритмике городской среды /Г.Л. Коптева. – Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 104с.
Ландшафтна архітектура: термінологічний словник / [І.С. Рижова, О.Ю. Павлюк, С.О. Захарова, О.І. Сингаївська, Ю.І. Криворучко, О.П. Зоря]; за ред. Д-ро філос. Наук, проф. І.С. Рижової. Запоріжжя: видавець Мокшанов В.В., 2023. 300 с.
Міндер Вікторія Володимирівна, Сидоренко Ірина Олександрівна Система видового розкриття паркових пейзажів у яружно-балкових умовах складного рельєфу Києва // Науковий вісник НЛТУ України. 2017. № 4. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sistema-vidovogo-rozkrittya-parkovihpeyzazhiv-u-yaruzhno-balkovih-umovah-skladnogorelefu-kieva (дата звернення: 18.08.2023).
Потрашкова Л.В. Основы композиции и дизайна: [Електронний ресурс]. URL: http://www.okd.mdk.ksue.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=131&Itemid=8 (дата звернення: 10.04.2022).
Сидоренко І., Міндер В. Прийоми використання деревних рослин у формуванні обрису ландшафту Голосіївського парку культури і відпочинку ім. М. Т. Рильського міста Києва. Проблеми розвитку міського середовища. 2020. № 2(25). С. 182–190.
Сингаївська О.І. Бульвар – поняття та визначення. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник / О.І. Сингаївська, М.М. Осетрін, М.І. Лебідь. Відпов. ред. М.М. Дьомін. – К., КНУБА, 2018. – Вип.51. – С. 305-314.
Сингаївська О.І. Інформаційна модель містобудівної класифікації типів об’єктів ландшафтно-рекреаційного призначення (підприємств, споруд, земельних ділянок) структурована за видами функціональної спеціалізації та гармонізована з законодавчими, нормативними, науково-методичними документами / О.І. Сингаївська, М.М. Дьомін, О.В. Праштика. Державна служба інтелектуальної власності України; – Свідоцтво № 55620. – К.: 2014.
Заява № 55991 від 16.05.2014. Дата реєстрації 16.07.2014 – 211 с.
Трошкіна О.А. Границі кінокадру та «природного» кадру при сприйнятті архітектурного середовища / О.А. Трошкіна // Проблеми розвитку міського середовища.: Наук.-техн. зб.– Київ.: НАУ, 2017. – Вип.1 (17) – С. 158-171.
Трошкіна О. Засоби композиції у побудові кіно- та «природного» кадрів при сприйнятті архітектурного середовища. Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі : монографія / ред. В. Карпов. Рига, 2021. С. 147–181.
Трошкіна О. Проєкції жанрів кінематографу на архітектурне середовище. Проблеми розвитку міського середовища. 2020. № 2(25). С. 226–241.
Трошкіна О. Сюжетна структура кінофільму та архітектурного середовища. Проблеми розвитку міського середовища. 2020. № 1(24). С. 136–152.
Brook P. The empty space. New York : Discus Books, 1968. 239 p.
Cinematic methods of scenario construction in the design of landscape parks / O. Troshkina et al. Scientific Journal of Latvia University of Life Sciences and Technologies Landscape Architecture and Art. 2022. Vol. 20, no. 20. P. 82–91.
Matviychuk V. L. et al. Геопластика рельєфу як засіб формування сприйняття ландшафтних композицій на прикладі Печерського ландшафтного парку у місті Києві //Ukrainian Journal of Forest and Wood Science. – 2021. – Т. 12. – №. 4. – С. 41-49.
Ward P. Picture Composition for Film and Video. London : Taylor & Francis, 2003. 261 p.
