ВІЗУАЛЬНА ЕСТЕТИКА ГРАФІЧНОГО СТИЛЮ QART

Автор(и)

  • Христина Михайлівна Нагорняк Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0003-2901-816X

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.20

Ключові слова:

QaRt, сучасне мистецтво, графіка, семіотика, композиція, діджиталізація, авторський стиль, піксель, геометрична композиція, інфографіка, абстракція, асоціативна композиція, сюжетна композиція

Анотація

Стаття досліджує передумови виникнення та особливості створення нового авторського стилю QaRt, як одного із видів сучасної графіки, що поєднує традиції на цифровізацію в мистецтві. Стиль к’юарт відкриває нові можливості для творчості і надає глядачеві унікальний досвід сприйняття мистецтва. Мета дослідження – розкрити мистецтвознавче бачення цього феномену та розуміння його потенціалу. Методологічна база дослідження включає такі підходи та методи: Метод порівняльного аналізу: дослідження може базуватись на аналізі інших напрямів сучасного мистецтва, традиційної графіки і символіки у мистецтві. Це дозволяє встановити контекст та взаємозв’язок стилю к’юарт з іншими мистецькими течіями. Семіотичний аналіз: використання семіотичного підходу дозволяє розглянути QR-код як символ, що переносить інформацію, і вивчити способи його використання в контексті стилю к’юарт. Візуальний аналіз: аналіз композицій, форм та інших візуальних аспектів творів допомагає розкрити естетичну складову стилю к’юарт і виявити способи стилізації та використання геометричних фігур. Історичний аналіз: дослідження включає ретроспективний погляд на розвиток графічного мистецтва та використання символіки в мистецтві, зокрема в контексті технологічних змін та діджиталізації. Результати дослідження виявляють особливості цього нового напряму в сучасному мистецтві і розкривають його потенціал для творчості та сприйняття глядачем. Дослідження допомагає зрозуміти створені автором правила стилізації та композиції, що лежать в основі стилю к’юарт. Наукова новизна полягає в дослідженні нового напряму в сучасному мистецтві, який поєднує традиційну графіку з елементами QR-коду. Дослідження стилю к’юарт привносить наукову цінність, оскільки воно розширює розуміння можливостей графіки та відображення інформації в мистецтві. Практична значущість дослідження полягає в наступному: Розвиток нового напряму мистецтва: мистецтвознавчий аналіз творів допомагає встановити основні принципи та правила створення к’юарт-композицій, що може сприяти подальшому розвитку цього напряму в сучасному мистецтві. Збільшення усвідомлення творчого потенціалу QR-кодів: аналіз показує, що QR-коди можуть бути використані не тільки як засіб передачі інформації, але й як елементи мистецтва, що розширює їхнє застосування в креативних проектах та роботі з графікою. Стимулювання дискусії про відношення традиційної та сучасної графіки: аналіз стилю к’юарт спонукає до роздумів про взаємодію традиційних технік із сучасними технологіями в мистецтві. В цілому, дослідження результативно розкриває стиль к’юарт, сприяючи його розвитку, впровадженню нових ідей та популяризації мистецтва.

Посилання

Відкриття виставки «Quick response. QaRt. Excel-Art.Pixel Art». URL: https://www.flickr.com/photos/195287355@N05/sets/72177720303519196/(Дата звернення 3.06.2023)

Безугла Р. І. Феномен синтезу мистецтв в контексті сучасних перформативних практик. Синтез мистецтв у сучасних соціокультурних процесах : Міжнар. наук. конф., м. Київ. 2020. С. 9–11.

Булавіна Н. Симбіоз цифр і сучасного мистецтва. Новий світ NFT. Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО. 2022. № 18. С. 87–96. https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269712

Голуб О. Передчуття та реальність війни у цифровому мистецтві україни. https://suspilne.media/. URL: https://suspilne.media/316062-peredcutta-tarealnist-vijni-u-cifrovomu-mistectvi-ukraini-kolonkamistkini-oleni-golub/ (дата звернення: 01.06.2023).

Герчанівська П. Е. Цифрова культура в інформаційному суспільстві:антропологічний аспект. Культура і сучасність. 2022. № 2. С. 3–7.

Лукань В. Бібліографічний покажчик (До 60-ти річчя від Дня народження) / авт. – упорядники: М. Бігусяк, Х. Нагорняк. Івано-Франківськ, 2021. 40 с.

Лукань В.Г. Qart. Івано-Франківськ : Підприємець Голіней О.М 2022. 36 с.

Максимлюк І. Це (не) цифрове мистецтво: розшифровуючи пікселі Володимира Луканя. URL: https://postimpreza.org/texts/tse-ne-tsyfrovemystetstvo-rozshyfrovuiuchy-pikseli-volodymyra-lukania?fbclid=IwAR01oZAVeI6aMvfd30F-fwBmNzOGKqtB2BB4-6j45CILen61gq8IYGKylsI ( Дата звернення 3.06.2023).

Міронова Т. Віртуальна і доповнена реальності в творчості українських мистців. Art and design. 2021. No 2 (14). С. 141–151.

Міронова Т. Художні засоби та образотворчість сучасного українського мистецтва (досвід діяльності міжнародної мистецької резиденції «FACE of ART»). Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО. 2018. № 14. С. 237–244. https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2018.152244.

Нагорняк Х. Дрогобицький івано-франківець: Володимир Лукань – штрихи до портрету. Вісник: Актуальні питання гуманітарних наук: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка (серія мистецтвознавство), 2021. № 41. Т. 3. С. 9-15. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/41-3-2.

Нагорняк Х. Поліфонічність образотворчості Володимира Луканя. Українське мистецтво, культура, освіта: актуальні проблеми, тенденції та перспективи розвитку : зб. наук. пр. (за матеріалами Міжнар. науково- практ. інтернет-конф. 25–28 трав. 2021 р.). До 20-річчя Навч.-наук. Ін-ту мистецтв ДВНЗ Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника»., м. Івано-Франківськ. 2021. С. 116–118.

Нагорняк Х. Qart як різновид графіки у сучасному мистецтві. Нотатки сучасної науки: електронний мультидисциплінарний науковий часопис : Тези доп. в рамках проведення науково-практ. конф.:«Акт. питання сучас. науки: історія, теорія, практика»., м. Харків. 2023. С. 8–10.

Оленєв О. Цифрові технології початку XXI століття: від відеомистецтва до нет-арту. Сучасне мистецтво. 2014. № 10. С. 109–116.

Русаков С. С. Потенціал взаємодії мистецтв на прикладі арт-проєкту «sun & sea». Синтез мистецтв у сучасних соціокультурних процесах : Міжнар. наук. конф., м. Київ. 2020. С. 46–48.

Совгира Т. І. Штучний інтелект та питання авторства і унікальності мистецьких творів (технологічне дослідження роботи «наступний рембрандт»). Культура і мистецтво у сучасному світі. 2021. № 22. С. 156–163. https://doi.org/10.31866/2410-1915.22.2021.235903.

Совгира Т. Цифрові технології в сучасному візуальному мистецтві. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». 2020. № 42. С. 65–71. https://doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207634.

Чібалашвілі А. Штучний інтелект у мистецьких практиках. Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО. 2021. № 17. С. 41–50. https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248425

Чікарькова М. Цифрове мистецтво : дефініції та витоки. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ напрям «Мистецтвознавство». 2022. № 42. С. 108–113.

Юр М. «GLITCH ART»: новий візуальний код художнього простору у сучасному творі мистецтва. Сучасне мистецтво. 2017. Вип. тринадцятий. С. 235–246.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-16

Номер

Розділ

ДИЗАЙН