ВПЛИВ НАДМАЛИХ ДОЗ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА МІЦНІСТЬ ШТУЧНОГО КАМЕНЮ, ОТРИМАНОГО ІЗ СУМІШІ НАНОПОРОШКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.14Ключові слова:
цемент, кальція карбонат, поверхнево-активні речовини, міцність, каталізАнотація
У даній статті писано результати визначення впливу надмалих доз поверхнево-активних речовин на міцність штучного каменю, отриманого на суміші нанопорошків Мета. визначити ефективність застосування поверхнево-активних речовин у надмалих дозах при твердінні суміші нанопорошку цементу та нанопорошку карбонату кальцію. Методологія. Включає в себе наступні методи: композиційний та функціональний аналіз; аналіз досліджень застосування нанопорошків та поверхнево-активних речовин; метод формалізації; стандартні методи випробувань будівельних матеріалів; порівняльний аналіз; систематизація і узагальнення закордонного та вітчизняного досвіду. Результати. У результаті проведеного дослідження було визначено вплив поверхнево-активних речовин, застосованих у надмалих дозах на міцність штучного каменю, утвореного в наслідок твердіння нанопорошку карбонату кальцію та цементу. Проаналізовано міжнародний досвід застосування поверхнево-активних речовин та нанопорошків. Доведено, що в цьому випадку дія надмалих доз поверхнево-активних речовин полягає у зменшенні кількості відкритих пор у цементному камені. Експериментальні дослідження підтвердили, що молекули поверхнево-активних речовин, таких як гіперпластифікатори або інші значно змінюють рН води, що використовується для виготовлення бетону. Підвищення механічної міцності отриманого штучного каменю дозволяє замінити частину нанопорошку цементу нанопорошком з більш дешевого мінералу. Встановлено, що збільшення водоцементного відношення у суміші нанопорошків призводить до підвищення ефективності надмалих доз поверхнево-активних речовин у формуванні міцності на стиск. Висвітлені наукові матеріали стали відправною точкою для осмислення досліджуваного питання. Наукова новизна. Виявлено та обґрунтовано вплив надмалих доз поверхнево-активних речовин на міцність штучного каменю, отриманого на суміші нанопорошків. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при виробництві бетонних та залізобетонних виробів та конструкцій.
Посилання
Беліченко О.А., Толмачев С.М. Дослідження фізико-хімічних властивостей водних суспензій мікронаповнювачів з суперпластифікаторами. Збірник наукових праць Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. Рівне. 2020. 38. с. 66-79.
Вандоловський О. Г., Шептун С. Ю. Реологічні особливості ущільнення дрібнозернистої бетонної суміші в палях, які формують в попередньо сформованих свердловинах. Науковий вісник будівництва. 2020. Т. 99. № 1. С. 42-48.
Вандоловский О. Г. Міцнісні властивості особливо дрібнозернистого бетону на відходах гірничо-збагачувальних комбінатів у ролі заповнювача. Збірник наукових праць УкрДУЗТ, 2016. 160. с. 17-24.
Шишкін О. О. Особливості дисперсної системі «гідравлічне в’яжуче-комплексна гідрофільна поверхнево-активна речовина» Resource- and energysaving technologies in the chemical industry: Scientific monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022. с. 117-143.
Шишкіна, О. Шишкін, О. Дослідження впливу комплексних наномодифікаторів на міцність дрібнозернистого бетону. Східно-Європейський журнал корпоративних технологій, 2018, (6/92), с. 29-33.
Шишкіна, О. Шишкін, О. Застосування ефекту малої концентрації у технології бетону. Серія конференцій IOP: Матеріалознавство та інженерія, 2020, 907 (1), 012038
Шишкіна О.О., Шишкін О.О. Вплив температури та вологості навколишнього середовища, в якому відбувається твердіння бетону, на ефективність застосування поверхневого мікродозування. Серія конференцій IOP: Матеріалознавчий форум, 2022, 1066, с. 169-174.
Шишкіна О.О. Керування морфологією будівельних об’єктів. Кривий Ріг: Чернявский Д.О, 2021 – 284 с.
Шишкіна О.О. Керування структурою води, призначеної для виготовлення дрібнозернистого бетону. Науковий вісник будівництва, 2020, т. 101, № 3. С. 133-141.
Collepardi M. The new concrete. Italy, 2006. – 421 s.
Cortas R., Rozière E., Staquet S., Loukili A., Delplancke-Ogletree M.-P. Effect of the water saturation of aggregates on the shrinkage induced cracking risk of concrete at early age. Cement and Concrete Composites, 2014. Vol. 50. р. 1-9.
Derevianko V. N., Hryshko H. M., Moroz W. Yu. The effect of nanoadditives on the hydration of gypsum binding agents. Collection of scientific works of UkrDUZT, 2018, issue 178. р. 88-97.
Schmidt M. Vonder nanotechnologiezum ultrahochfesben beton. 16 Intern. Baustoff. Konf., Weimar, 2006, р. 2-1405…2-1416.
Tam C.M., Tam V.W.Y., Ng K.M. Assessing drying shrinkage and water permeability of reactive powder concrete produced in Hong Kong. Construction and Building Materials. 2012. Vol. 26. Issue 1. 2012. р. 79-89.
Wang Y., Yan H. Effect of naphthalene compounded superplasticizer on strength and shrinkage of ready-mixed concrete. Applied Mechanics and Materials. 2012. Vol. 174-177. 2012. р. 488-495.
Termkhajornkit, P. Nawa T., Nakai M., Saito T. Effect of fly ash on autogenous shrinkage. Cement and Concrete Research. 2005. Vol. 35, Issue 3. р. 473-482.
Yang, Y. Sato R., Kawai K. Autogenous shrinkage of high-strength concrete containing silica fume under drying at early ages. Cement and Concrete Research. 2005. Vol. 35, Issue 3. P. 449-456.
