ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.13

Ключові слова:

ревіталізація, Київська фортеця, Васильківське укріплення, пам’ятка архітектури, громадський простір, музей, цифрові технології, фортифікаційні споруди, відвідувачі, експозиції, інтеграція, спадщина

Анотація

Стаття має на меті показати важливість пам’яток архітектури, зокрема об’єктів Васильківського укріплення Київської фортеці, та як сучасний розвиток міст впливає на розформування територій історично важливих споруд. Також описано, які шляхи подолання існують у наш час та як задіяти об’єкти, щоб вони забезпечували розвиток місцевих ініціатив. Методологія дослідження базується на системному підході, який включає аналіз досліджень пам’яток архітектури та прилеглої забудови, хронологію будівництва та розробку концепції збереження історичної спадщини. За рахунок цього розроблено рекомендації щодо формування адаптації історичних споруд під сучасні функції в системі туристичного маршруту. У статті розглянуто актуальну проблему збереження історичної спадщини. В результаті визначено особливості адаптації історичних комплексів під сучасні функції на прикладі Київської фортеці. Запропоновано інтегрувати пам’ятки архітектури або ландшафту для стимулювання розвитку економіки та підтримки культурного розвитку. Основною пропозицією є створення культурного середовища, який включатиме в себе історичний музей та пішохідну меморіальну алея. Запропоновано використання сучасних технологій в музейній справі з метою покращення кількості відвідування та залучення нової аудиторії. В статті розглядаються інноваційні підходи, такі як розширена реальність, віртуальні тури, інтерактивні виставки та мобільні додатки, які сприяють більш цікавому та змістовному дозвіллю відвідувачів. Для досягнення цієї мети запропоновано пристосувати пам’ятки культури для проведення культурних заходів, концертів, виставок та інших подій. На основі цього також надано рекомендації замінити традиційні формати експозицій та виставок на більш сучасні та націлені на створення динамічного відвідування.

Посилання

Bray T. L. The Future of the Past: Archaeologists, Native Americans, and Repatriation: School for Advanced Research Press, 2014.

D. Rakhmonov, B. Toshpo’latova. Preservation of historical monuments of Ferghana region : Scientific progress, 2021.

F.Kh. Kaliba. Conservation and Restoration of Archaeological and Historic Buildings Some successful experiences: the Department of Architecture is a fact of technique and technology. Jordan, 2016.

Markovskyi A. I. The image of fortifications in the Kyiv architecture at the first half of the 20th century. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. Chelm, 2019. N.11. P. 151−160. ISSN 2544-6517.

Markovskyi A. I. Transformation of city-forming accents on the example of fortifications in the sacral part of Kyiv. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. Chelm, 2018. N.10. P. 87−91. ISSN 2544-6517.

R. Kirkbrid. Architecture and Memory: The Renaissance Studioli of Federico da Montefeltro : Columbia University Press. USA, 2008

Андерсон Д. Цифровий музей: стратегії, практика, перспективи: видавництво Соломії Павличко «Основи». Київ, 2017. С. 336.

Вечерський В. Проєктування музейної інфраструктури в контексті охорони пам’яток. Музеї та реставрація: матеріали Міжн. наук.-практ. конф., м.Київ, 4-6 черв. 2017. Київ, 2017. С. 68–71.

Жукова О. Сучасні практики ревіталізації пам’яток палацово-паркової архітектури (на прикладі палацу Лянцкоронських-Урбанських XIX – поч. ХX ст. в с. Тартаків Львівської обл.): Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство, 2(2), 105–113. Київ, 2019.

Кличко Ю. Практики розвитку креативного підходу в освітній діяльності музею. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство. 2018. № 1, С. 12–20.

Гонюкова Л., Козаков В., Ребкало В. Дослiдження державних полiтик: методолоriя, процедури та європейськi практики: КиУв: НАДУ, 2018. С. 400.

Мілашовська О., Хаустова, К. Особливості менеджменту в музейній справі: наук. збірник Економічний простір, 2022. С. 144–147.

Ніколаєнко В., Зубрічев О. Preservation of the Historical Architectural Environment in a Modern City : International Journal of Engineering & Technology, 2018.

Петров С. Оборонні споруди Києва Х-ХІХ ст. у контексті історії міста і загального розвитку військо-фортифікаційної справи. Львів: Експрес-Поліграф, 2012. С. 216.

Руденко С. Музей як технологія: монографія. Київ: Ліра-К, 2021. C. 436.

Салата О. Еволюція музею як соціокультурного інституту в умовах процесу глобалізації: наук. журн. Сумська старовина. 2013. № XL. С. 150–157.

Сидорчук Т., Шершунович А. Інновації в музейній справі як перехід від традиційних до цифрових форматів для популяризації музеїв. Політ: матеріали XXIII Міжн. наук.-пр. конф. Київ, 4-7 квіт. 2023. С. 82–83.

Трифонова О. Музейна практика в умовах цифрової культури: проблеми та перспективи. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство, 2019, 2. С. 102.

Шершунович А., Сидорчук Т. Музеї як провідна ланка розвитку культури післявоєнної відбудови України. Дизайн і мистецтво України у часи національного супротиву: матеріали Міжн. наук.-пр. конференції НАОМА, КРОК. Київ, 15 бер. 2023. Київ. 2023.

Яковець І. Комунікаційний простір сучасного музею як одна з основних категорій теорії музейної комунікації. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2014. № 4–5. С. 129–13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-16

Номер

Розділ

АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО