ДЕФОРМАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ КЕРАМЗИТОБЕТОНУ НА КАРБОНАТНОМУ ПІСКУ ТА ЦЕМЕНТНО-ЗОЛЬНОМУ В’ЯЖУЧОМУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ЧИННИКІВ СКЛАДУ

Анотація

Мета. Метою дослідження є визначення деформативних властивостей керамзитобетону на карбонатному піску з заміною частини портландцементу на золу-виносу. Методологія. Використовувались зразки кубів та призм стандартних розмірів, пропарених протягом 28 та 115 діб по режиму 3+7+2 при t=85±5º. Отриманні експериментальні данні опрацьовували за допомогою експериментально-статичного моделювання і розраховували з використанням типової версії програми COMPEX-99. При дослідженні основних характеристик керамзитобетону був використаний план Бокса-Бенкіна розмірністю К=3. Результати. Були отримані рівняння регресії у вигляді поліномів другого ступеня, що відображають залежності впливу досліджуваних чинників на властивості керамзитобетону. В результаті попередніх досліджень підібрано склади керамзитобетону на карбонатному піску і цементно-зольному в’яжучому міцністю при стиску від 12,7 МПа до 28,0 МПа та визначено, що зола-винос не зменшує міцність бетону, по відношенню до звичайного керамзитобетону. Побудовано діаграму у вигляді куба, що відображає вплив цементно-зольного в’яжучого, агрегатно-структурного чинника і віку на призмову міцність. Визначено, що призмова міцність зростає при збільшенні витрат в’яжучого і віку бетону. Для агрегатно-структурного чинника вплив на призмову міцність обернений. Зроблено висновок, що зростання кубкової і призмової міцності в часі аналогічні зростанню для звичайного керамзитобетону. Помічено, що умови твердіння не суттєво впливають на коефіцієнт призмової міцності. Значення коефіцієнта призмової міцності знаходяться в межах значень для звичайних легких бетонів. При зміні значень агрегатно-структурного фактора від 0,6 до 0,4 і збільшенні витрат цементно-зольного в’яжучого в прийнятому діапазоні варіації, модуль пружності зростає з затухаючою інтенсивністю. Встановлено, що при збільшенні міцності керамзитобетону величини нижньої та верхньої області мікроруйнувань зростають для керамзитобетону на карбонатному піску більше, ніж на кварцовому. Збільшення цементно-зольного в’яжучого монотонно підвищує верхню границю області мікрорунувань. Отримані квадратичні рівняння регресії граничних деформацій стиску у віці 1пп., 28, 115 діб. Наукова новизна. У роботі визначено деформативні властивостей керамзитобетону на карбонатному піску з заміною частини портландцементу на золу-виносу Практична значущість. Використовуючи золу-винос і місцеві пористі заповнювачі є перспективою в економії цементу та заповнювачів для виготовлення конструкції в житловому будівництві.