ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ОФІСНИХ БУДІВЕЛЬ НАПРИКІНЦІ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОРІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.4Ключові слова:
архітектура, архітектурно-планувальна організація, громадські будівлі, сталий розвиток, енергетична ефективність будівлі, енерегоефективні офісні будівлі, пасивний дизайн, сонячна архітектура, сонцезахисні пристрої, природне освітлення, енергоефективні інженерні системиАнотація
Метої данної статті є висвітлити закордонний досвід проектування та будівництва енергоефективних офісних будівель зазначеного періоду. Проаналізувати приклади будівель з різних континентів розташованих на північній півкулі із кліматичними умовами близькими до умов України (Північна Америка, Європа, Азія), такі країни, як: Канада, Німеччина, Китай. Дослідити окремі позитивні приклади реалізованих проектів. Проаналізувати рішення пасивного дизайну, а також активні інженерні системи, що були застосовані у зазначених будівлях. Узагальнити закордонний досвід проектування та будівництва енергоефективних офісних будівель, виявити сучасні тенденції у їхнього проектування та передбачити перспективи подальшого їхнього розвитку. Методологія дослідження. Це огляд наукових публікацій, монографій, онлайн джерел та нормативних документів за темою дослідження, а також детальний критичний аналіз трьох реалізованих об’єктів. Результати. Виявленні тенденції, що починаючі вже 90-х років XX ст. спостерігається більша екологічна обізнаність замовників, інвесторів, девелоперів, архітекторів та ін. з проблемою зміни клімату та необхідності більш сталих підходів до архітектурного проектування, де питанням сталого розвитку, екологічності, декарбонізації та енергоефективності віддається пріоритет. Наукова новизна. Виявлені основні завдання, що ставлять перед собою сучасні зарубіжні архітектори, а також характерні архітектурні стратегії та інженерні вирішення. З’ясовано, що високий рівень енергоефективеності офісних будівель досягається за рахунок впровадження принципу адаптивності фасадів будівель в залежності від пори роки. Цей принцип зазвичай досягається таким архітектурним засобом, як подвійний скляний фасад, що відкривається та зачиняється в залежності від пори року чи погодних умов. Практична значущість. Узагальнено позитивний досвід проектування, будівництва і експлуатації енерго-ефективних офісних будівель у північній півкулі із кліматичними умовами близькими до умов України, який може бути використано у вітчизняній архітектурній практиці.
Посилання
Oldfield P., Trabucco D., Wood A. Five energy generation of tall buildings: An historical analysis of energy consumption in high-rise buildings. The Jornal of Architecture. 2009. Vol. 14. P. 590−613.
URL: https://www.un.org/sustainabledevelopment/cities/ (дата звернення: 15.02.2023).
Al-Kodmany K., Ali, M. The Future of the City: Tall Buildings and Urban Design. Billerica, 2013. 460 p.
Echenagucia T. et al. The early design stage of a building envelope. Multi-objective search through heating, cooling and lighting energy performance analysis. Applied Energy. 2015. Vol. 154. P. 577–591.
Okeil A. A holistic approach to energy efficient building forms. Energy and Buildings. 2010. Vol. 42. P. 437–1444.
Chen X., Yang H., Lu L. A comprehensive review on passive design approaches in green building rating tools. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2015. Vol. 50. P. 1425–143.
Stevanovic S. Optimization of passive solar design strategies: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2013. Vol. 25. P. 177–196.
Guzowski M. Towards zero energy architecture: New solar design. 2010. ISBN: 9781856696784. 208 p.
Beck E. et al. Present and future Köppen-Geiger climate classification maps at 1-km resolution. Scientific Data. 2018. Vol. 5.
ДБН В.2.6-31:2021. Теплова ізоляція та енергоефективність будівель. Вид. офіц. Київ, 2022.
