ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МІКОРИЗНИХ ГРИБІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.27.25Ключові слова:
арбускулярна мікориза, ектомікориза, зелені насадження, міське середовище, мікоризація рослин урбанізованих територійАнотація
Мета. Метою статті є проведення аналізу відомих натепер даних щодо ролі мікоризних грибів у стійкості зелених насаджень до антропогенного навантаження, перспективи їх використання в озелененні міст. Здатність деревних рослин відносно успішно зростати та розвиватися в екстремальних умовах урбанізованих територій пов’язана з реалізацією адаптивних можливостей і видоспецифічністю деревних рослин, особливостями формування та будови їхньої кореневої системи. Велику роль у формуванні та стійкості кореневих систем деревних порід виконує мікоризний симбіоз. Мікориза покращує ріст і життєздатність рослин, а також може захистити рослини від токсичних сполук. Гіфи грибів взаємодіють із клітинами кореня, утворюють взаємовигідну біотрофну асоціацію, де рослини постачають мікопартнеру джерело вуглецю й енергію у формі карбогідратів, тоді як мікоризні гриби збільшують площу поглинання кореневої системи та транспортування води та розчинених у ній мінеральних поживних речовин із ґрунтового розчину до рослини. Стресові чинники міського середовища можуть призвести до зменшення або зміни складу мікоризних симбіонтів порівняно із природними екосистемами. Незважаючи на активне дослідження мікориз урбанізованих територій, усе ще немає чіткого уявлення про характер реакції грибних партнерів рослин на різні техногенні забруднення й особливості мікоризного симбіозу. Додаткові поглиблені дослідження мікоризного статусу зелених насаджень міст необхідні для розширення знань про зв’язки між конкретними умовами зростання рослини та кількістю й різноманітністю мікоризи. Внесення як біодобрива штучного грибного інокулюма з відповідним видовим складом симбіонтів значно покращить стійкість і витривалість рослин, що використовують в озелененні міст.
Посилання
Bainard, L., Klironomos, J. & Gordon, M.A. (2011). The mycorrhizal status and colonization of 26 tree species growing in urban and rural environments. Mycorrhiza, 21 (2), 91–96. https://doi.org/10.1007/s00572-010-0314-6 [in English].
Bothe, H., Turnau, K. & Regvar, M. (2010). The potential role of arbuscular mycorrhizal fungi in protecting endangered plants and habitats. Mycorrhiza, 20 (7), 445-457. https://doi.org/10.1007/s00572-010-0332-4 [in English].
Brundrett, M.C. & Tedersoo, L. (2018). Evolutionary history of mycorrhizal symbioses and global host plant diversity. New Phytologist, 220, 1108–1115. https://doi.org/10.1111/nph.14976 [in English].
Chilvers, G.A., Lapeyrie, F.F. & Horan, D.P. (1987). Ectomycorrhizal vs endomycorrhizal fungi within the same root system. New Phytologist, 107, 441–448. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.1987.tb00195.x [in English].
Facelli, E., Smith, S.E. & Smith, F.A. (2009). Mycorrhizal symbiosis – overview and new insights into roles of arbuscular mycorrhizas in agro- and natural ecosystems. Australasian Plant Pathology, 38, 338–344. https://doi.org/10.1071/AP09033 [in English].
Feijen, Frida A.A., Vos, Rutger A., Nuytinck Jorinde, Merckx, Vincent S.F.T. (2018). Evolutionary dynamics of mycorrhizal symbiosis in land plant diversification. Scientific Reports, 8, 1–7. https://www.nature.com/articles/s41598-018-28920-x [in English].
Fini, A., Frangi, P., Amoroso, G., Piatti R., Faoro M., Bellasio C., Ferrini F. (2011). Effect of controlled inoculation with specific mycorrhizal fungi from the urban environment on growth and physiology of containerized shade tree species growing under different water regimes. Mycorrhiza, 21 (8), 703–719. https://doi.org/10.1007/s00572-011-0370-6 [in English].
Gardes, M. & Bruns T.D. (1993). ITS primers with enhanced specificity for basidiomycetes – application to the identification of mycorrhizae and rusts. Molecular Ecology, 2, 113–118. https://doi.org/10.1111/j.1365-294X.1993. tb00005.x [in English].
Kernaghan, G. (2005). Mycorrhizal diversity: cause and effect (2005). Pedobiologia, 49, 511–520. https://doi. org/10.1016/j.pedobi.2005.05.007 [in English].
Lang, C., Seven, J. & Polle, A. (2011). Host preferences and differential contributions of deciduous tree species shape mycorrhizal species richness in a mixed Central European forest. Mycorrhiza, 21, 297–308. https://doi.org/10.1007/s00572-010-0338-y [in English].
Newbound, M., Mccarthy, M.A. & Lebel, T. (2010). Fungi and the urban environment: A review. Landscape and Urban Planning, 96, 138–145. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2010.04.005 [in English].
Pouyat, R.V., Parmelee, R.W. & Carreiro, M.M. (1994). Environmental effects on forest soil invertebrate and fungal densities in oak stands along an urban-rural land use gradient. Pedobiologia, 38, 385–399 [in English].
Smith, S.E. & Read, D.J. (2008). Mycorrhizal Symbiosis (3’rd ed.). Academic Press, London [in English].
Tedersoo, L., May, T.W. & Smith, M.E. (2010). Ectomycorrhizal lifestyle in fungi: global diversity, distribution, and evolution of phylogenetic lineages. Mycorrhiza, 20, 217–263. https://doi.org/10.1007/s00572-009-0274-x [in English].
Timonen, S. & Kauppinen, P. (2008). Mycorrhizal colonization patterns of Tilia trees in street, nursery and forest habitats in southern Finland. Urban Forestry & Urban Greening, 7 (4), 265–276. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2008.08.001[in English].
Tyburska, J., Frymark-Szymkowiak, A., Kulczyk-Skrzeszewska, M., Kieliszewska-Rokick, B. (2013). Mycorrhizal status of forest trees grown in urban and rural environments in Poland. Ecological Questions, 18, 49–57. http://dx.doi.org/10.2478/ecoq-2013-0005 [in English].
Wang, B. & Qiu, Y. L. (2006). Phylogenetic distribution and evolution of mycorrhizas in land plants, 16, 299–363. https://doi.org/10.1007/s00572-005-0033-6 [in English].
