ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО СЕРЕДОВИЩА БІЛЯ ВОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2022.26.34Ключові слова:
архітектурно-ландшафтне середовище; природний компонент; вода; річка; природний потенціал; урбанізований простір; функціонально- просторова структура; еволюція; практичний досвід; взаємодія; перетворення; нове життяАнотація
У статті окреслено практичний досвід формування архітектурно-ландшафтного середовища біля води на прикладі різних країн світу. Це і є метою даного дослідження – проаналізувати теоретичну та практичну базу у формуванні урбанізованого середовища біля води. Для досягнення цієї мети в роботі використано історико-теоретичний, порівняльно-історичний та емпіричний методи. Вони у комплексі дали можливість проаналізувати об’єкт дослідження – архітектурно-ландшафтне середовище біля води. Представлено аналіз попередніх досліджень, так чи інакше пов’язаних з темою – формуванням водно-паркових зон міста, їх прирічкових територій, лінійних парків вздовж малих рік, на заплавних територіях, організацією рекреаційних зон в структурі прибережних територій, художньо-естетичними та конструктивними питаннями формування урбанізованого середовища біля води. Охарактеризовано еволюцію взаємодії міста з водними компонентами, починаючи з найдавніших цивілізацій світу і до сьогодення. Вона змінювалися від комунікації та фортифікації, торгово-ремісничої й промислової до, врешті-решт, формування громадсько-рекреаційного середовища. На початку ХХІ ст. функціональна бідність поступово змінюється інтенсивним освоєнням територій біля води як міського простору. Занедбані та затоплювані території поблизу водних систем почали ставати об’єктами архітектурно-ландшафтних перетворень. Розглянуто цікаві приклади практичної реалізації проектних рішень, які уособлюють кардинальну зміну суто утилітарного відношення до об’єкта дослідження – на прикладі міст Шанхайю (Китай), Чикаго (США), Копенгагена (Данія), Ліона (Франція), Варшави (Польща), Мілану (Італія), Бірмінгему (Англія), Стокгольма (Швеція), Осло (Норвегія), Гамбурга (Німеччина). Представлені приклади ще раз підтверджують важливість водних об’єктів як природно-екологічних і, водночас, містоутворюючих складових сучасного урбанізованого середовища. З’ясовано, що процес формування територій біля води відбувається за рахунок збереження берегової лінії, її зміни з частковою забудовою водного джерела та повним його регулюванням зі зміною берегової лінії.
Посилання
Вадимов В.М. Город и река (планировочные аспекты). Полтава, 2000. 214 с.
Вадімов В.М. Методологічні основи еколого-містобудівного освоєння прирічкових урбанізованих територій (в умовах України): Дис... д-ра архітектури: 18.00.01. Київ, 2002. 400 с.
Рубан Л.І. Архітектурно-ландшафтна організація прирічкових територій: навч. посіб. для студ. V, VI курсів спец. 7.06010202, 8.06010202 "Містобудування". КНУБА, 2013. 84 с.
Рубан Л.І. Методологічні основи архітектурно-ландшафтної організації прибережних та водних територій: автореф. дис. ... д-ра архітектури : 18.00.04. Київ, 2020. 44 c.
Вязовская А.В. Аспекты преобразования и развития городских приречных территорий. Вісник ДонНАБА. Проблеми архітектури і містобудування. Макіївка, 2012. Вип. 2012-4 (96). С.152–155
В’язовська А.В. Управління водними процесами міста як галузь діяльності ландшафтної архітектури. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ, 2016. Вип. 46. С. 232 – 236.
В’язовська А.В. Методичні засади планувальної організації водно-зелених територій міста: автореф. дис. ... канд. арх.: 18.00.04. Київ, 2019. 22 с.
Самойленко Є.В. Проблеми функціонального використання територій міста в контексті архітектурно-ландшафтної організації прирічкового простору. Містобудування та територіальне планування. Київ, 2014. № 53. С.462-467
Вадімов В., Мерилова І., Самойленко Є. Стратегія розвитку прибережних територій великого міста. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ, 2021. Вип. 59. С.172-188
Самойленко Є.В. Принципи та прийоми реабілітації прирічкових міських територій (на прикладі м. Дніпро): автореф. дис. ... канд. арх.: 18.00.04. Харків, 2021. 27 с.
Данилко Н. Функціонально-просторовий розвиток водної рекреації у зоні впливу м. Львова : дис. … канд. арх..: 18.00.01. Львів, 2018. 278 с.
Давиденко М. Развитие приречных территорий: анализ опыта. А.С.С. Київ, 2012. No 1. С. 82–89
Дьомін М.М., Михайлик О.О. Межі містобудівного і господарського освоєння прибережних територій малих річок в зоні впливу великого міста на прикладі річки Стугна. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2016. No 46. С. 237–241
Кушніренко М.М. Збереження ландшафтів прирічкових територій як умова сталого розвитку. Науковий вісник НЛТУ України. Львів, 2008. No 18.12. С. 29–33
Лукомська І.О. Методичні основи архітектурно-ландшафтної організації долинних просторів річок українських Карпат: автореф. дис. канд. арх.: 18.00.04. Полтава, 2014. 21 с.
Боборикін О.С. Особливості розвитку міських набережних (на прикладі міст України вздовж р. Дніпро): автореф. дис. ... канд. арх.: 18.00.01.
Київ, 2017. 21 с.
Яременко Н.М. Архітектурно-планувальна організація прибережної забудови приморських міст України (на прикладі м. Одеса) : автореф. дис. … канд. архіт.: 18.00.01. Київ, 2007. 20 с.
Бут Н.К. Принципи архітектурно-планувальної організації набережних Ужгорода. Науковий вісник НЛТУ України. Львів, 2013. No 23.9. С. 148–153
Осиченко Г.О. Методологічні основи формування естетики міського середовища: автореф. дис. ... докт. арх.: 18.00.01. Київ, 2015. 33 с.
Цигичко С.П. Удосконалення еколого-естетичних властивостей архітектурного середовища великих міст (ландшафтний аспект): дис. канд. арх.: 18.00.01. Харків, 2007. 234 с.
