МОТИВ КОРАБЛЯ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ПІДВІСКАХ РЕНЕСАНСУ ТА МАНЬЄРИЗМУ

Анотація

Стаття має полем наукового пошуку ювелірне мистецтво Західної Європи ренесансового періоду та доби маньєризму. Предметом аналізу є підвіска у формі корабля як основной тип особистої прикраси XVI ст. Проаналізовано її функції, стилістичні особливості пізньоренесансового та маньєристичного етапів, причини популярності в пізніші часи. Підкреслено значення морської тематики для декору підвісок означеної доби, виокремлено корабель як основний мотив декору підвісок, охарактеризовано різновиди прикрас такого типу, особливості їх оздоблення ювелірами провідних європейських шкіл (французькими, італійськими, німецькими, іспанськими, англійськими, австрійськими). Виявлено як найпопулярніші підвіски без стаффажу, підвіски зі стаффажем, окремо акцентовано підвіски з гондолами. Зазначено існування площинних прикрас і розрахованих на всебічний огляд, тобто об’ємних, що пояснювалося різними засобами їх носіння. Висвітлено основні матеріали та ювелірне каміння, що використовували митці для оздоблення прикрас цього типу, тяжіння до емалей, традицію застосовувати переважно перлинні панделоки. Встановлено, що домінуючим металом для ювелірів було золото, а найпопулярнішим камінням при оздобленні підвісок у даний період були смарагд, вдавалися до використання дерева, мушлі, рогу або навіть скла, дуже полюбляли барокові перли, що могли стати основою всієї підвіски. Акцентовано популярність підвісок на мотив корабля і у ХІХ ст., коли в ювелірну моду знову увійшла ця прикраса, розглянуто відмінності ренесансових зразків та їх пізніших аналогів. Охарактеризовані причини проблем із датуванням та атрибуцією прикрас, вирішення яких є одним із перспективних мистецтвознавчих завдань. Аналіз зроблений на базі творів із колекцій Музею Вікторії та Альберта (Лондон), Державного Ермітажу (Санкт-Петербург), Метрополітен Музею (Нью-Йорк), Музею приладного мистецтва (Будапешт).