Чинники, що впливають на проектування студентських освітньо-культурних просторів і будівель
DOI:
https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16778Ключові слова:
заклад вищої освіти, освіта, культура, архітектурно-просторове рішення, культурно-освітній простір, архітектурне проектування, університетська будівля, чинник, функціональне зонування, культурно-видовищні заклади, дизайн архітектурного середовища, студентський простір, кампусАнотація
Публікація присвячена висвітленню основних тенденцій, закономірностей і чинників, що впливають на проектування сучасних культурно-освітніх просторів і будівель у складі закладів вищої освіти.
Для встановлення закономірностей та особливостей архітектурно-планувальних вирішень у дослідженні використано: аналогію, аналіз і синтез, порівняння й узагальнення. Для дослідження об’ємно-просторової організації, ознак класифікації та опису результатів застосовувалися збір і групування чинників, розробка й перевірка гіпотез, а також оцінка процесів.
Проведений аналіз теоретичної бази проєктування об’єктів культури при університетах свідчить про те, що сьогодні у вітчизняній фаховій літературі недостатньо висвітлена ця тематика, що призводить до неможливості впровадження позитивного світового досвіду в умовах України.
Охарактеризовано сучасні тенденції формування ефективного та комфортного освітньо-культурного простору ЗВО. Оцінено вплив архітектурно-просторових рішень на ефективність та інтенсивність користування реалізованими культурно-освітніми приміщеннями та будівлями у складі університетів.
Висвітлено основні напрямки формування функційного наповнення студентських просторів і будівель, а саме: культура та освіта у вільний від навчання час. За кожним із цих напрямків стоїть певний вид діяльності, група приміщень. Виявлено основні чинники, що вливають на проектування культурно-освітніх закладів у складі ЗВО, до яких віднесено: соціально-економічний, містобудівний, архітектурно-просторовий, функціональний.
Варто зазначити, що основним критерієм успішності культурно-освітніх закладів у складі ЗВО є висока інтенсивність їх використання, що зумовлюється в залученням до групи основних приміщень закладів харчування і торгівлі, також важливим аргументом є повсякденний доступ до будівлі та режим роботи без вихідних, велика кількість вхідних груп, застосування у планувальній структурі навчальних зон із гнучким плануванням.
Підсумовуючи, слід зазначити, що освітньо-культурні простори і будівлі беруть на себе функцію залучення якомога більшої кількості студентів до загальноуніверситетського життя, створення тісної спільноти студентів і викладачів, покращення іміджу та налагодження міжуніверситетських і міжнародних зв’язків.
Посилання
ДБН В. 2.2-9-2018 «Будівлі і споруди. Громадські будівлі і споруди».
ДБН В. 2.2-3-2018 «Будівлі і споруди. Заклади освіти»
Bin Muslim M. H. The Use of Informal Learning Space By Students in UiTM Shah Alam Campus, Department of Town and Regional Planning, Faculty of Architecture, 2011.
Coulson J., Roberts P., Taylor Is. University Trends: Contemporary Campus Design, 2014. 208 p.
den Heijer A. Managing University Campus, 2011. 432 p.
Dugdale S. Space Strategies for the New Learning Landscape / S. Dugdale, EDUCAUSE Review. Vol. 44. No. 2. March/April, 2009.
Spaces for learning. A review of learning spaces in further and higher education. A report for the Scottish Funding Council prepared by AMA Alexi Marmot Associates in association with haa design. 46 p.
Yee R. Educational environment No 2., New-York, 2005. 220 p.
Апопій В. В. Соціальна функція торгівлі / В. В. Апопій // Економіка і прогнозування. 2007. № 4. 93 с.
Бевз М. В. Завдання збереження та регенерації цінних архітектурно-містобудівних комплексів історичних міст / Проблеми розвитку міського середовища. Вип. 5–6. Київ, 2011. С. 15–23.
Глибовець М. М., Гороховський С. С. Архітектура колаборативного навчального простору / The Fourth International Conference Theoretical and Applied Aspects of Program Systems Development, Ukraine, Berdyansk, 4‒9 September 2007.
Казаков Г. В., Діденко Е. А. Архітектурно-просторове проектування візуально-світлового середовища навчальних приміщень / Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «Архітектура», № 632. Львів, 2008. С. 197–201.
Муравська C. Університетські центри Західної України як об’єкти туризму // Історико-культурні пам’ятки Прикарпаття та Карпат – важливі об’єкти в розвитку туризму ; зб. матер. ІV Регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 25 березня 2016 р.). С. 33.
Черкес Б., Юрик Я. Методологічні основи дослідження міської ідентичності та її об’єктів-символів / Вісник національного університету «Львівська політехніка», серія «Архітектура», № 757. Львів, 2013. С. 3–6.
de Ridder-Symoens H. (1992, 1996), Rüegg W. (2004, 2011) A History of the University in Europe. 536 с. Режим доступу: https://www.amazon.com/History-University-Europe-v1/dp/0521541131 (дата звернення 16.02.2021).
Pearce M. University Builders Hardcover – 29 May 2001. 224 p. Режим доступу : https://www.goodreads.com/book/show/5055687-university-builders (дата звернення 16.02.2021).
Brown M. & Long P. Trends in Learning Space Design, Learning Spaces. 2006. Available from : www.educause.edu/learningspaces (дата звернення 16.02.2021).
Bulotaite N. University heritage – an institutional tool for branding and marketing/Nijole Bulotaite// Higher Education in Europe. Vol. 28. Is. 4. 2003. P. 449‒454. Режим доступу : http://www.trandfonline.com
/doi/abs/10.1080/0379772032000170417
(дата звернення 16.02.2021).
Diana G. Oblinger, Editor, Learning Spaces, 2006 EDUCAUSE. Available from : https://www.educause.edu/ir/library/pdf/pub7102.Pdf (дата звернення 16.02.2021).
Radcliffe D. A Pedagogy-space-technology (PST) framework for designing and evaluating learning places. In D. Radcliffe, H. Wilson, D. Powell, & B. Tibbetts (Eds.). Learning spaces in higher education: Positive outcomes by design. Brisbane, Qld: The University of Queensland and the Australian Learning and Teaching Council (2009). Available from:http://www.uq.edu.au (дата звернення 16.02.2021).
Alexandra den Heijer, Managing University Campus, 2011. 432 p