Тенденції розвитку архітектури міста Ковель в міжвоєнний період
DOI:
https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16759Ключові слова:
історичний розвиток Ковеля, міжвоєнний період, архітектурно-просторовий розвиток, архітектурна домінанта, модернізм, неокласицизм, неоготика, урядова колонія, шкільна архітектура, залізничний вузол, традиційність в архітектурі, міський силуетАнотація
Мета підготовки матеріалу виникла із необхідності комплексного вивчення тенденцій формування архітектури волинського міста Ковель, як прикладу архітектурно-просторового розвитку малих міст, у 20-30-тих роках ХХ ст. Будучи у 20-30-тих роках ХХ ст. важливим транспортним та військово-адміністративним центром, Ковель, незважаючи на статус малого міста, привертав увагу як соціокультурний осередок, архітектурний розвиток якого характеризувався багатовекторністю та орієнтованістю на комфорт мешканців. Досягнення мети проведеного дослідження відбувалося шляхом опрацювання та аналізу архівних джерел, іконографічних й картографічних матеріалів, наукових публікацій та періодики. В першу чергу, з’ясовано основні засади і принципи вирішення архітектури житлових будівель, ансамблів, кварталів, за допомогою комплексної методики стилістичного та композиційного аналізів. Що в свою чергу, уможливило, визначення стилістичних традицій, котрі використовувались архітекторами на теренах Ковеля впродовж міжвоєнного двадцятиліття.
Широке коло науковців в сферах історії, історії архітектури та урбаністики, соціології висвітлювали аспекти історичного розвитку Ковеля, коментуючи архівні документи. Зокрема, свою увагу питанню приділяли П.Ричков, О.Михайлишин, С.Лінда, А.Заяц, А.Боровік та ін.
Встановлено, що з 1920 року, Ковель разом із цілою Волинню став частиною Польської держави і отримав статус повітового міста Волинського воєводства. З цього часу розпочався активний розвиток міської архітектури, котра стала символом сучасності поряд із просторовим розвитком міста, спрямованого на впорядкування забудови і підвищення рівня його комфорту. З’ясовано, що включення Ковеля в авангардний керунок архітектурного розвою держави відбувалося шляхом розробки проектів важливих міських об’єктів архітекторами із Варшави, Любліна та Луцька, зокрема, Стефанем Шиллером, Володимиром Вінклером, Йозефом Шанайца, Богданом Лахертом, Владиславом Стахонем та рядом інших зодчих.
Виявлено, що в короткому часі двадцятилітньої історії, відбулися істотні зміни у архітектурно-просторовій структурі Ковеля, котрі відображали два глобальних стильових напрямки: традиціоналізм та авангардизм. На теренах міста з’являлися будівлі, котрі репрезентували риси «дворкової» традиційної архітектури, неоготичний стиль та поєднання неокласицизму із простими об’ємами модернізму.
Подальші детальні дослідження архітектури Ковеля й її популяризація, дасть можливість зберегти спільну українсько-польську спадщину та розробити концепції розвитку міста із врахуванням цінності традицій, не руйнуючи естетичної цілісності середовища історично сформованих ареалів.
Посилання
Атаманенко В. Описи замків Волинського Полісся другої половини XVI – першої половини XVII століття. Дубенський науковий вісник. Рівне, С. 54.
Benedjuk P. Architektura zespołów dworcowych kolei północno-donieckiej i kubańskiej w twórczości S.P. Tymoszenko [w]: Współczesne problemy architektury i urbanistyki : zbiór prac naukowych. Red. М.М. Diomin. Kyiw, 2016, W. 43 S. 49.
Borowik A. Słownik architektów, inżynierów i budowniczych związanych z Katowicami w okresie międzywojennym. Katowice, 2012. S. 34.
Budowa domów urzędniczych na Polesiu i w wojewódstwach wschodnich. Kresy illustrowane. R.11, № 8, 1925.
Czekalski А. Budowa Kościoła-Pomnika w Kowlu. Przewodnik Katolicki. 1928, №. 48, S. 10.
Danczowska Н. Czesław Doria-Dernałowicz (1901 – 1993). URL: www.teatrnn.pl (дата звернення: 10.09.2019).
Державний архів Волинської області. Ф. 46. Оп. 8. Спр. 1507.
Державний архів Волинської області. Ф. 46. Оп. 8. Спр. 1508.
Державний архів Волинської області. Ф. 46. Оп. 1. Спр. 6447.
Державний архів Волинської області. Ф. 46. Оп. 1. Спр. 1328.
Державний архів Волинської області. Ф. 46. Оп. 6. Спр. 3373. Арк. 1.
Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego. URL: https://bcpw.bg.pw.edu.pl/Content/1244/PDF/03arbud29_nr_2_3.pdf. (дата звернення: 23.04.2022).
Gazeta Polska. Pismo codzienne. R.1. №52, 1929.
Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII століття. Львів, 2003. С. 131.
Ковель. Карта історико-культурної спадщини. URL: http://shtetlroutes.eu/uk/kovel-cultural-heritage-card/ (дата звернення: 3.04.2022).
Ковель. URL: http://www.kovelrada.gov.ua/history.html (дата звернення: 3.04.2022).
Кохан С., Кілессо С. Вербицький О.М. – архітектор та педагог. URL: http://alyoshin.ru/Files/publika/kilesso/kilesso_verb.html (дата звернення: 3.04.2022).
Макарчук С. Західна Волинь у 20–30-х роках ХХ ст. (етносоціальні та політичні відносини в краї) [w]: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність : з-ник наукових праць. Ред. М.Литвин, В. Футала. Львів, 2008. Вип. 17. С. 227.
Михайлишин О. Архітектура костелу в Ковелі як втілення ідеї національного стилю архітектора Стефана Шиллера [w] : Архітектурна спадщина Волині : збірник наукових праць, Ред. П.Ричков. Рівне, 2008. Вип. 1. С. 97.
Mykhaylyshyn O., Linda S. Kościoły rzymskokatolickie międzywojennogo Wołynia: ich powstanie i zachowanie w kontekście pamięci/zapomnienia. Zarządzanie w Kulturze. Kraków, 2016. № 27. S. 249.
Мартинюк Я. Участь органів самоврядування у розбудові міст на Волині у міжвоєнний період : збірник наукових праць. Львів, 2018. № 15. С. 130.
Mędrzecki W. Polacy i ich Wołyń 1921 – 1939. Niepodległość i Pamięc. Warszawa, 2008. № 27. С. 126-127.
О przyszłość Kowla. Pregląd Lubelsko-Kresowy. 1925. № 6. С. 13.
Ричков П. Урбаністична картографія міста Ковеля кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. Архітектурна спадщина Волині. Рівне, 2018. Т. 6. С. 106.
Сміян П. Ковель. Історико-краєзнавчий нарис. Львів : Каменяр, 1968. С. 10.
Студницький І. Синтез мистецтв у архітектурі вокзалів України кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. : дис. …канд. Мистецтвознавства : 17.00.06. Львів, 2019. С. 62.
Wołyń naszych przodków. Śladami życia – czas zagłady. Warzawa, 2003. S. 13.
Włodarkiewicz W. Geneza, przebieg i skutki działań wojennych w województwie wołyńskim we wrześniu 1939 roku [w] : Волинь і волиняни у Другій світовій війні: збірник наукових праць. Ред. M.M. Кучерепа. Луцьк, 2012. С. 163 – 170.